каракулевий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кара́кулевий кара́кулева кара́кулеве кара́кулеві
родовий кара́кулевого кара́кулевої кара́кулевого кара́кулевих
давальний кара́кулевому кара́кулевій кара́кулевому кара́кулевим
знахідний кара́кулевий кара́кулеву кара́кулеве кара́кулеві
орудний кара́кулевим кара́кулевою кара́кулевим кара́кулевими
місцевий на/у кара́кулевому, кара́кулевім на/у кара́кулевій на/у кара́кулевому, кара́кулевім на/у кара́кулевих