каракуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний каракува́тий каракува́та каракува́те каракува́ті
родовий каракува́того каракува́тої каракува́того каракува́тих
давальний каракува́тому каракува́тій каракува́тому каракува́тим
знахідний каракува́тий, каракува́того каракува́ту каракува́те каракува́ті, каракува́тих
орудний каракува́тим каракува́тою каракува́тим каракува́тими
місцевий на/у каракува́тому, каракува́тім на/у каракува́тій на/у каракува́тому, каракува́тім на/у каракува́тих