караванник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | карава́нник | карава́нники |
| родовий | карава́нника | карава́нників |
| давальний | карава́нникові, карава́ннику | карава́нникам |
| знахідний | карава́нника | карава́нників |
| орудний | карава́нником | карава́нниками |
| місцевий | на/у карава́нникові, карава́ннику | на/у карава́нниках |
| кличний | карава́ннику | карава́нники |