кара 2 значень
-1-
іменник жіночого роду
(річка в Росії)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Ка́ра | |
| родовий | Ка́ри | |
| давальний | Ка́рі | |
| знахідний | Ка́ру | |
| орудний | Ка́рою | |
| місцевий | на/у Ка́рі | |
| кличний | Ка́ро* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | ка́ра | ка́ри |
| родовий | ка́ри | кар |
| давальний | ка́рі | ка́рам |
| знахідний | ка́ру | ка́ри |
| орудний | ка́рою | ка́рами |
| місцевий | на/у ка́рі | на/у ка́рах |
| кличний | ка́ро* | ка́ри* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| КАРАТИ | МИЛУВАТИ |
| Завдавати кари, накладати кару, покарання кого-н. | Прощати провину кому-н., виявляти поблажливе ставлення до кого-н. |
| Карати ~ милувати винного, грубіяна, групу, дочку, друга, злочинця, клас, порушника, пустуна, студента, сина, учня, шибеника; карати за злочин, за грубість, за запізнення, за невиконання чого-н., за провину ~ милувати за добрий вчинок, з прихильності, за доброту. Вирішити, намагатися, хотіти покарати ~ помилувати кого-н. Випадково, відразу, знову, морально, нашвидкуруч, несподівано, офіційно, раптом, рішуче, часто карати ~ милувати. | |
| Краще десять винних помилувати, ніж одного невинного покарати. | |
| Кара //покарання ~помилування, покараний ~помилуваний | |
-2-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Ка́ра | |
| родовий | Ка́ри | |
| давальний | Ка́рі | |
| знахідний | Ка́ру | |
| орудний | Ка́рою | |
| місцевий | на/у Ка́рі | |
| кличний | Ка́ро* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | ка́ра | ка́ри |
| родовий | ка́ри | кар |
| давальний | ка́рі | ка́рам |
| знахідний | ка́ру | ка́ри |
| орудний | ка́рою | ка́рами |
| місцевий | на/у ка́рі | на/у ка́рах |
| кличний | ка́ро* | ка́ри* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| КАРАТИ | МИЛУВАТИ |
| Завдавати кари, накладати кару, покарання кого-н. | Прощати провину кому-н., виявляти поблажливе ставлення до кого-н. |
| Карати ~ милувати винного, грубіяна, групу, дочку, друга, злочинця, клас, порушника, пустуна, студента, сина, учня, шибеника; карати за злочин, за грубість, за запізнення, за невиконання чого-н., за провину ~ милувати за добрий вчинок, з прихильності, за доброту. Вирішити, намагатися, хотіти покарати ~ помилувати кого-н. Випадково, відразу, знову, морально, нашвидкуруч, несподівано, офіційно, раптом, рішуче, часто карати ~ милувати. | |
| Краще десять винних помилувати, ніж одного невинного покарати. | |
| Кара //покарання ~помилування, покараний ~помилуваний | |