кара 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Росії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ка́ра  
родовий Ка́ри  
давальний Ка́рі  
знахідний Ка́ру  
орудний Ка́рою  
місцевий на/у Ка́рі  
кличний Ка́ро*  
відмінок однина множина
називний ка́ра ка́ри
родовий ка́ри кар
давальний ка́рі ка́рам
знахідний ка́ру ка́ри
орудний ка́рою ка́рами
місцевий на/у ка́рі на/у ка́рах
кличний ка́ро* ка́ри*

Словник синонімів

ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РАпоет., книжн.,КА́РНІСТЬзаст.;РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯзаст. (тілесне); ПРОЧУХА́Нрозм.,ТЮ́ЖКАрозм.,БІЙ заст. (покарання побоями); СТЯ́ГНЕННЯ (офіційне, за невиконання або порушення чогось); САМОСУ́Д (самочинне, без відома влади, суду). Те, що командир полку не поклав на нього жодного покарання, а, навпаки, дав йому важливе доручення, особливо бентежило (Л. Смілянський); В дитинстві я прекрасну казку чув Про Прометея, мужнього титана, Що з неба для людей огонь приніс, Не побоявшись Зевсової кари (Л. Дмитерко); - Сидить малює, ніби панич... О Господи, за що послав на мене таку покуту?! (Вас. Шевчук); - Знає те Господь-усевіда, що не вдіяла я зроду-звіку нічого такого, за що од мужа таку покару мала б прийняти (переклад М. Лукаша); Почалися тоді в нас карності щоденні, щоденний плач (Марко Вовчок); - Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу, Воріженькам в розправу! (пісня); Екзекуція мала відбутися на очах усього села - аби ні в кого не виникало сумнівів щодо твердості місцевої влади (М. Олійник); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); Дав же він йому тюжки - буде пам’ятати, як лаятись (Словник Б. Грінченка); Намісник засудив винуватця до шибениці, а перед тим, як повісити, мали провести його по місту з батоговим боєм (переклад М. Лукаша); Замість існуючих багатьох дисциплінарних стягнень [у Кодексі про працю] запроваджуються два: догана і звільнення (з газети).
ШТРАФ (грошове стягнення як покарання за щось), ПЕНЯ́, КА́РАдіал.- Добре, що я вас піймав, а то б ви могли впасти, - повчально сказав міліціонер. - Три карбованці штрафу, громадянин (В. Собко); [Кармелюк:] Бачте, справа така: я наклав на нього пеню і дав йому три дні строку, щоб її виплатив (С. Васильченко); По трьох днях прийшов Гершкові наказ заплатити 2 корони кари за непослух (О. Маковей).

Словник антонімів

КАРАТИ МИЛУВАТИ
Завдавати кари, накладати кару, покарання кого-н. Прощати провину кому-н., виявляти поблажливе ставлення до кого-н.
Каратимилувати винного, грубіяна, групу, дочку, друга, злочинця, клас, порушника, пустуна, студента, сина, учня, шибеника; карати за злочин, за грубість, за запізнення, за невиконання чого-н., за провину ~  милувати за добрий вчинок, з прихильності, за доброту. Вирішити, намагатися, хотіти покаратипомилувати кого-н. Випадково, відразу, знову, морально, нашвидкуруч, несподівано, офіційно, раптом, рішуче, часто каратимилувати.
Краще десять винних помилувати, ніж одного невинного покарати.
Кара //покарання ~помилування, покараний ~помилуваний
-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ка́ра  
родовий Ка́ри  
давальний Ка́рі  
знахідний Ка́ру  
орудний Ка́рою  
місцевий на/у Ка́рі  
кличний Ка́ро*  
відмінок однина множина
називний ка́ра ка́ри
родовий ка́ри кар
давальний ка́рі ка́рам
знахідний ка́ру ка́ри
орудний ка́рою ка́рами
місцевий на/у ка́рі на/у ка́рах
кличний ка́ро* ка́ри*

Словник синонімів

ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РАпоет., книжн.,КА́РНІСТЬзаст.;РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯзаст. (тілесне); ПРОЧУХА́Нрозм.,ТЮ́ЖКАрозм.,БІЙ заст. (покарання побоями); СТЯ́ГНЕННЯ (офіційне, за невиконання або порушення чогось); САМОСУ́Д (самочинне, без відома влади, суду). Те, що командир полку не поклав на нього жодного покарання, а, навпаки, дав йому важливе доручення, особливо бентежило (Л. Смілянський); В дитинстві я прекрасну казку чув Про Прометея, мужнього титана, Що з неба для людей огонь приніс, Не побоявшись Зевсової кари (Л. Дмитерко); - Сидить малює, ніби панич... О Господи, за що послав на мене таку покуту?! (Вас. Шевчук); - Знає те Господь-усевіда, що не вдіяла я зроду-звіку нічого такого, за що од мужа таку покару мала б прийняти (переклад М. Лукаша); Почалися тоді в нас карності щоденні, щоденний плач (Марко Вовчок); - Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу, Воріженькам в розправу! (пісня); Екзекуція мала відбутися на очах усього села - аби ні в кого не виникало сумнівів щодо твердості місцевої влади (М. Олійник); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); Дав же він йому тюжки - буде пам’ятати, як лаятись (Словник Б. Грінченка); Намісник засудив винуватця до шибениці, а перед тим, як повісити, мали провести його по місту з батоговим боєм (переклад М. Лукаша); Замість існуючих багатьох дисциплінарних стягнень [у Кодексі про працю] запроваджуються два: догана і звільнення (з газети).
ШТРАФ (грошове стягнення як покарання за щось), ПЕНЯ́, КА́РАдіал.- Добре, що я вас піймав, а то б ви могли впасти, - повчально сказав міліціонер. - Три карбованці штрафу, громадянин (В. Собко); [Кармелюк:] Бачте, справа така: я наклав на нього пеню і дав йому три дні строку, щоб її виплатив (С. Васильченко); По трьох днях прийшов Гершкові наказ заплатити 2 корони кари за непослух (О. Маковей).

Словник антонімів

КАРАТИ МИЛУВАТИ
Завдавати кари, накладати кару, покарання кого-н. Прощати провину кому-н., виявляти поблажливе ставлення до кого-н.
Каратимилувати винного, грубіяна, групу, дочку, друга, злочинця, клас, порушника, пустуна, студента, сина, учня, шибеника; карати за злочин, за грубість, за запізнення, за невиконання чого-н., за провину ~  милувати за добрий вчинок, з прихильності, за доброту. Вирішити, намагатися, хотіти покаратипомилувати кого-н. Випадково, відразу, знову, морально, нашвидкуруч, несподівано, офіційно, раптом, рішуче, часто каратимилувати.
Краще десять винних помилувати, ніж одного невинного покарати.
Кара //покарання ~помилування, покараний ~помилуваний