-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | капіталі́ст | капіталі́сти |
| родовий | капіталі́ста | капіталі́стів |
| давальний | капіталі́стові, капіталі́сту | капіталі́стам |
| знахідний | капіталі́ста | капіталі́стів |
| орудний | капіталі́стом | капіталі́стами |
| місцевий | на/у капіталі́стові, капіталі́сті | на/у капіталі́стах |
| кличний | капіталі́сте | капіталі́сти |
Словник синонімів
БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п’ять пар волів, п’ятнадцять десятин землі. Одне слово - багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); - У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п’ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); - Якщо не візьметься [за будівництво] казна, - говорив уже Іван Тимофійович майже весело, - розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).
ПРОМИСЛО́ВЕЦЬ (власник промислового підприємства), ПІДПРИЄМЕЦЬ, КАПІТАЛІ́СТ, ХАЗЯ́ЇН розм. До Одеси - в сподіванні податися за кордон - з’їхалися наймогутніші петроградські банкіри, московські мануфактурники, промисловці Донбасу й Кривого Рога (Ю. Смолич); Йдучи до казарм, ми всі вже говорили про страйк, про те, що тутешні підприємці у відповідь на страйк мають намір оголосити локаут ... (П. Колесник); Робітники вболівали за ці підприємства, дарма, що чимало жил повитягали з них капіталісти (О. Гончар); Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник - перед хазяїном, син часом не слухався батька: все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний).