-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний капризу́н капризуни́
родовий капризуна́ капризуні́в
давальний капризуно́ві, капризуну́ капризуна́м
знахідний капризуна́ капризуні́в
орудний капризуно́м капризуна́ми
місцевий на/у капризуно́ві, капризуні́ на/у капризуна́х
кличний капризу́не капризуни́

Словник синонімів

ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).