КА́ПОСТЬрозм. (поганий, підступний, шкідливий учинок), ПА́КІСТЬ[ПА́КОСТЬ]розм.,ПАСКУ́ДСТВОвульг.Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Ю. Смолич); Мені за сей час нічого веселого не трапилось.., а була, окрім туги, ще одна колосальна пакость з боку одних.. людей (Леся Українка); Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п’янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п’яних очей (О. Досвітній).

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІмн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПАрозм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БАрозм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок - нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); - А тут ще й радикуліт розгулявся - давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); - Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); - Як не глядів [дервіш], як не старався, - сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило [щеня] із-за кущів та так й вп’ялося інспекторові в литку. - Це ж буде рахуба, як порве! - вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).