капати 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(накапувати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив ка́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ка́паймо
2 особа ка́пай ка́пайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ка́патиму ка́патимемо, ка́патимем
2 особа ка́патимеш ка́патимете
3 особа ка́патиме ка́патимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ка́паю ка́паємо, ка́паєм
2 особа ка́паєш ка́паєте
3 особа ка́пає ка́пають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ка́паючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ка́пав ка́пали
жін. р. ка́пала
сер. р. ка́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ка́павши

Словник синонімів

ДІСТАВА́ТИСЯкому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИкому, до кого, ВІДХО́ДИТИвід кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯрозм., ПРИХО́ДИТИрозм.; ПЕРЕХО́ДИТИкому, до кого (ставати власністю іншого); ПОЛИША́ТИСЯ (після когось); ПРИПАДА́ТИ, ПРИХО́ДИТИСЯ (кому,на кого - на чиюсь долю, внаслідок розподілу); КА́ПАТИрозм. (про гроші - час від часу). - Док.: діста́тися, попа́сти, попа́стися, перепа́сти, потра́пити, відійти́, доста́тися, прийти́, перейти́, полиши́тися, припа́сти, упа́сти[впа́сти], прийти́ся, ка́пнути. Тяжко, ох, як тяжко діставались йому десятинки. Коли іншим приходили спадки, коли інші добували хитрі гроші.., він понадіявся на своє здоров’я, на свої руки (М. Стельмах); Що скупому в руки попало, то все пропало (прислів’я); - Розумна голова, а дурню попалась (прислів’я); Всю громаду оплів [Іван] - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); Вирішено було.. надати допомогу бідноті Чаплинки, Каланчака та інших сіл, стежачи за тим, щоб допомога ця потрапила кому слід (О. Гончар); Як громада ділила між братами дім старого Кайдаша, до Карпової половини одійшла груша (І. Нечуй-Левицький); Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний); Носився бриг по морях, латаючи паруси, поновлюючи щогли і переходячи від дідів до онуків (Ю. Яновський); Полишилася [лавка] йому в спадщині ще по дідові (О. Кобилянська); - Буде [сестра] зацікавлена в тому, щоб чимскоріш позбутися вас з хати і, очевидно, без тієї часточки, що припадає вам у спадок (Ірина Вільде); Кожному упала нарізна дорога, - Смілому багата, смирному убога (Я. Щоголів); Нетерплячі міряли поле, щоб дізнатись, скільки прийдеться на душу (М. Коцюбинський); - Перепадає було там, цідиться сяка-така копійчина за копійчиною, капає було потроху (І. Нечуй-Левицький).
ДОНО́СИТИна кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИкого,КА́ПАТИрозм., НАКА́ПУВАТИрозм., Я́БЕДНИЧАТИзневажл., ФІСКА́ЛИТИзневажл., ТОПИ́ТИкого, розм., ШЕПТА́ТИрозм., ДОКА́ЗУВАТИзаст., ДОВО́ДИТИдіал. - Док.: донести́, показа́ти, ви́казати, нака́пати, ная́бедничати, нафіска́лити, шепну́ти, доказа́ти, довести́. - Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (І. Котляревський); - А як Ілько покаже, що тебе не було... Він тепер ненавидить тебе, то, може... (В. Винниченко); Хоч би й тридцятеро коней пропало, я на брата не піду виказувати, самого себе ганьбити (Б. Грінченко); - - На наш полк капав [Гудзій]. Заявив, що нема ніякого смислу озброювати нас... (А. Головко); - Навіщо ти бунтуєш чесних колгоспників?.. - Сергій накапав? - Не твоє діло (Григорій Тютюнник); - Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх (Панас Мирний); Нафіскалити класному наглядачеві на товариша, вислужитися перед шкільним начальством - що могло бути мерзеннішим за це? (О. Донченко); - На каверзи пускаєшся, п’янице? Не тілько себе губиш - других топиш! (Панас Мирний); Невже забув [Пуер] ключі у своїх друзів.., певно, знайшлись би й такі, що шепнули вищому начальству (А. Хижняк); На нього доказують, що він з ними заодно (Г. Квітка-Основ’яненко); - Як будеш, - каже [стражник], - як слід наглядати та про все мені доводити, то як запопадуть твого пана на злому вчинку.., - то тобі, каже, начальство медаль дасть (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

за ко́мір не ка́пає кому і без додатка. 1. Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має неприємностей, нужди і т. ін. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук).

2. Нема чого поспішати комусь із чим-небудь. [Хома (ніби до баронеси):] Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов). не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає... (Ф. Бурлака).

за ко́мір не ка́пає кому і без додатка. 1. Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має неприємностей, нужди і т. ін. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук).

2. Нема чого поспішати комусь із чим-небудь. [Хома (ніби до баронеси):] Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов). не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає... (Ф. Бурлака).

-2-
дієслово недоконаного виду
(падати краплями) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив ка́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ка́паймо
2 особа ка́пай ка́пайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ка́патиму ка́патимемо, ка́патимем
2 особа ка́патимеш ка́патимете
3 особа ка́патиме ка́патимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ка́паю ка́паємо, ка́паєм
2 особа ка́паєш ка́паєте
3 особа ка́пає ка́пають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ка́паючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ка́пав ка́пали
жін. р. ка́пала
сер. р. ка́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ка́павши

Словник синонімів

ДІСТАВА́ТИСЯкому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИкому, до кого, ВІДХО́ДИТИвід кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯрозм., ПРИХО́ДИТИрозм.; ПЕРЕХО́ДИТИкому, до кого (ставати власністю іншого); ПОЛИША́ТИСЯ (після когось); ПРИПАДА́ТИ, ПРИХО́ДИТИСЯ (кому,на кого - на чиюсь долю, внаслідок розподілу); КА́ПАТИрозм. (про гроші - час від часу). - Док.: діста́тися, попа́сти, попа́стися, перепа́сти, потра́пити, відійти́, доста́тися, прийти́, перейти́, полиши́тися, припа́сти, упа́сти[впа́сти], прийти́ся, ка́пнути. Тяжко, ох, як тяжко діставались йому десятинки. Коли іншим приходили спадки, коли інші добували хитрі гроші.., він понадіявся на своє здоров’я, на свої руки (М. Стельмах); Що скупому в руки попало, то все пропало (прислів’я); - Розумна голова, а дурню попалась (прислів’я); Всю громаду оплів [Іван] - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); Вирішено було.. надати допомогу бідноті Чаплинки, Каланчака та інших сіл, стежачи за тим, щоб допомога ця потрапила кому слід (О. Гончар); Як громада ділила між братами дім старого Кайдаша, до Карпової половини одійшла груша (І. Нечуй-Левицький); Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний); Носився бриг по морях, латаючи паруси, поновлюючи щогли і переходячи від дідів до онуків (Ю. Яновський); Полишилася [лавка] йому в спадщині ще по дідові (О. Кобилянська); - Буде [сестра] зацікавлена в тому, щоб чимскоріш позбутися вас з хати і, очевидно, без тієї часточки, що припадає вам у спадок (Ірина Вільде); Кожному упала нарізна дорога, - Смілому багата, смирному убога (Я. Щоголів); Нетерплячі міряли поле, щоб дізнатись, скільки прийдеться на душу (М. Коцюбинський); - Перепадає було там, цідиться сяка-така копійчина за копійчиною, капає було потроху (І. Нечуй-Левицький).
ДОНО́СИТИна кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИкого,КА́ПАТИрозм., НАКА́ПУВАТИрозм., Я́БЕДНИЧАТИзневажл., ФІСКА́ЛИТИзневажл., ТОПИ́ТИкого, розм., ШЕПТА́ТИрозм., ДОКА́ЗУВАТИзаст., ДОВО́ДИТИдіал. - Док.: донести́, показа́ти, ви́казати, нака́пати, ная́бедничати, нафіска́лити, шепну́ти, доказа́ти, довести́. - Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (І. Котляревський); - А як Ілько покаже, що тебе не було... Він тепер ненавидить тебе, то, може... (В. Винниченко); Хоч би й тридцятеро коней пропало, я на брата не піду виказувати, самого себе ганьбити (Б. Грінченко); - - На наш полк капав [Гудзій]. Заявив, що нема ніякого смислу озброювати нас... (А. Головко); - Навіщо ти бунтуєш чесних колгоспників?.. - Сергій накапав? - Не твоє діло (Григорій Тютюнник); - Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх (Панас Мирний); Нафіскалити класному наглядачеві на товариша, вислужитися перед шкільним начальством - що могло бути мерзеннішим за це? (О. Донченко); - На каверзи пускаєшся, п’янице? Не тілько себе губиш - других топиш! (Панас Мирний); Невже забув [Пуер] ключі у своїх друзів.., певно, знайшлись би й такі, що шепнули вищому начальству (А. Хижняк); На нього доказують, що він з ними заодно (Г. Квітка-Основ’яненко); - Як будеш, - каже [стражник], - як слід наглядати та про все мені доводити, то як запопадуть твого пана на злому вчинку.., - то тобі, каже, начальство медаль дасть (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

за ко́мір не ка́пає кому і без додатка. 1. Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має неприємностей, нужди і т. ін. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук).

2. Нема чого поспішати комусь із чим-небудь. [Хома (ніби до баронеси):] Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов). не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає... (Ф. Бурлака).

за ко́мір не ка́пає кому і без додатка. 1. Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має неприємностей, нужди і т. ін. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук).

2. Нема чого поспішати комусь із чим-небудь. [Хома (ніби до баронеси):] Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов). не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає... (Ф. Бурлака).

Словник відмінків

Інфінітив ка́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ка́патиме ка́патимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ка́пає, ка́пле ка́пають, ка́плють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ка́паючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ка́пав ка́пали
жін. р. ка́пала
сер. р. ка́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ка́павши

Словник синонімів

КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИпідсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИпідсил., КА́НУТИрозм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИпідсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИдіал., ЦЯПОТІ́ТИпідсил. діал. (маленькими краплями). - Док.: кра́пнути, ка́пнути, скрапну́ти, ска́пати, ля́пнути, ця́пнути. - Дощик, дощик Крапає дрібненько... (пісня); Дощ напускався, крапотів, наче з ясного неба (О. Гончар); А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (пісня); З квача капотіла фарба (Леся Українка); Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане (Словник Б. Грінченка); Мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Ю. Смолич); З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (В. Бабляк); Березовий сік.. накрапає в старенький, без вуха глечик (М. Стельмах); Блідий Петрик та Докійка - шматочок під ложку, щоб не ляпало (А. Головко); По вікнах дощ ляпотить (П. Панч); Щохвилини маленькі струмочки води текли з мурів, потихеньку, помаленьку, ледве чутко цяпали по цегляній долівці (Грицько Григоренко).