-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив капа́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   капа́рмо
2 особа капа́р капа́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа капа́ритиму капа́ритимемо, капа́ритимем
2 особа капа́ритимеш капа́ритимете
3 особа капа́ритиме капа́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа капа́рю капа́римо, капа́рим
2 особа капа́риш капа́рите
3 особа капа́рить капа́рять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
капа́рячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. капа́рив капа́рили
жін. р. капа́рила
сер. р. капа́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
капа́ривши

Словник синонімів

БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИпідсил.,ЗЛИДНЮВА́ТИпідсил. розм.,БИ́ТИСЯпідсил. розм.,СТАРЦЮВА́ТИпідсил. розм.,НУЖДА́ТИСЯпідсил. рідше.,НУЖДУВА́ТИпідсил. рідко.НУЖДУВА́ТИСЯпідсил. рідко.КАПА́РИТИзах., КАПАРУВА́ТИзах.Хазяїн, де жили вони, розписував на базарі: не живуть вони - бідують, у хаті - нужда та злидні невилазні (Панас Мирний); [Надія:] Сам ти злиднював, так хай хоч діти добра зазнають (З. Мороз); - Бач, доню, - було мати каже, - яка наша доля! Цілий вік б’ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповнюємо (Ганна Барвінок); Пани перетворили Україну на місце гульбища. А бідні люди старцюють - і нема цьому кінця (П. Тичина); - Я не можу допустити, щоб моя дочка нуждалася... (Ф. Бурлака); Боже, як мучився вбогий народ, Як нуждував, щоб добути ту скибу! (Д. Павличко); Та й батько його [Івана] не розкошував, але гірко нуждувався у задушливій атмосфері (А. Крушельницький); Решта бойків, що розсіялися своїми бідними селами по горах, капарила свій темний вік.. так на галицькому, як і на угорському боці (М. Ірчан). - Пор. 1. животі́ти, 1. перебива́тися.
ПАРТА́ЧИТИзневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИзневажл., КАПА́РИТИзневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИзневажл.,БА́ЗГРАТИзневажл., МА́ЗАТИзневажл.,МАЗЮ́КАТИзневажл. (перев. писати, малювати). - Док.: напарта́чити, спарта́чити, напарто́лити, спарто́лити, накапа́рити, скапа́рити, зля́пати, наба́зграти, нама́зати, намазю́кати. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); Оце як сама не догляну, то напартолить [невістка] такого борщу, що й собаки не їдять (І. Нечуй-Левицький); Мати.. метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах); Милуючись, дивиться [дід] старими очима на свою роботу: - Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому [на ліжку], ніж долі (С. Васильченко); Віршомазів стільки наплодилось, що якби кожний ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде було чоловікові й хати нанять за паперами! (П. Гулак-Артемовський); Хіба ж це стаття оте, що Лукіянович намазав? (Леся Українка); - Він теж трохи мазюкає?.. - Уявіть, малює він досить пристойно (М. Стельмах).