-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний канцеляри́ст канцеляри́сти
родовий канцеляри́ста канцеляри́стів
давальний канцеляри́стові, канцеляри́сту канцеляри́стам
знахідний канцеляри́ста канцеляри́стів
орудний канцеляри́стом канцеляри́стами
місцевий на/у канцеляри́стові, канцеляри́сті на/у канцеляри́стах
кличний канцеляри́сте канцеляри́сти

Словник синонімів

БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв’язання), ЧИНО́ВНИКзневажл., ЧИНУ́ШАрозм. зневажл., ЧИНОДРА́Лрозм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТзневажл.; КРЮЧКОДЕ́Ррозм. заст., КРЮЧО́Крозм. заст., КРЮКрозм. заст. (той, хто навмисно використовує дрібниці, формальності для затягання або заплутування адміністративних та судових справ з корисливою метою або щоб зняти з себе відповідальність). - Ми не бюрократи, - сказав суворим тоном, - не з паперів складаєм про тебе думку (О. Гончар); Духовна атмосфера в інституті була дуже тяжкою.. Учителі всі були чиновниками, а особливо директор (О. Довженко); І нам у роботі щоб далі зростати - Прийдеться ще декому й перцю давати. Прийдеться давати зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам (С. Олійник); Був він студентом, учився як слід. Ждали - і в полі відзначиться хистом! Він же зарився в папери, мов кріт, Ставши справжнісіньким канцеляристом (С. Олійник); Він ішов з.. відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Тепер уже без ніяких діло викрутять судові крючки (М. Стельмах). - Пор. формалі́ст.
ПИ́САР (працівник канцелярії), ПИСЕ́ЦЬ, КАНЦЕЛЯРИ́СТзаст.У канцелярії за столами сиділи й шкрябали перами писарі (А. Головко); Без друзів, без прагнень, без мрій ідуть поодинці й мовчать Писці вкритих злочином фірм, контор безпощадних служаки (М. Бажан); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (І. Франко).