-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ка́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ка́ну ка́немо, ка́нем
2 особа ка́неш ка́нете
3 особа ка́не ка́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ка́нув ка́нули
жін.р. ка́нула
сер.р. ка́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ка́нувши

Словник синонімів

КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИпідсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИпідсил., КА́НУТИрозм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИпідсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИдіал., ЦЯПОТІ́ТИпідсил. діал. (маленькими краплями). - Док.: кра́пнути, ка́пнути, скрапну́ти, ска́пати, ля́пнути, ця́пнути. - Дощик, дощик Крапає дрібненько... (пісня); Дощ напускався, крапотів, наче з ясного неба (О. Гончар); А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (пісня); З квача капотіла фарба (Леся Українка); Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане (Словник Б. Грінченка); Мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Ю. Смолич); З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (В. Бабляк); Березовий сік.. накрапає в старенький, без вуха глечик (М. Стельмах); Блідий Петрик та Докійка - шматочок під ложку, щоб не ляпало (А. Головко); По вікнах дощ ляпотить (П. Панч); Щохвилини маленькі струмочки води текли з мурів, потихеньку, помаленьку, ледве чутко цяпали по цегляній долівці (Грицько Григоренко).
ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ[УПІРНУТИ], ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИрозм.,ПУРНУ́ТИрозм., КА́НУТИперев. поет., ДА́ТИ НУРКА́діал.;ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИрозм.,ПЛЮ́ХНУТИрозм.,ПЛЮ́ХНУТИСЯрозм. (з плюскотом, шумом). - Недок.: пірна́ти, впірна́ти[упірна́ти], порина́ти, ниря́ти, пурна́ти, дава́ти нурка́, шубо́встатися, хлю́патися, плю́скати, плю́хати, плю́хатися, плю́хкатирозм.плю́хкатисярозм.Німий.. миттю роздягнувся, з розгону влетів у воду, пірнув, довго не з’являвся на поверхні, потім вигулькнув уже далеко від берега (П. Загребельний); Білого лебедя як не чорни, - він упірне й однаковий буде (прислів’я); Замовкла русалочка, В Дніпро поринула, Мов пліточка (Т. Шевченко); [Флегон:] Та се, бач, так, як літом в річку лізти: спочатку жаско, а нирнеш - то й рай. Отак же й християнам умирати (Леся Українка); Ти прочнешся, раз останній Очі поведеш... Пролепечеш: - Прощавайте!.. - В озеро пурнеш! (М. Костомаров); Після Січі і Батурина Палій, мов у воду канувши,.. випірнув аж у Варшаві: пірнув у Дніпр, а випірнув за Віслою (Д. Мордовець); Тут і там відбивалось блакиттю синє небо у плесі. Таке чисте, гладеньке і лагідне, аж тягнуло дати стрімголов нурка в безодню (П. Козланюк); Гаврило, шубовснувши в воду, випірнув ген-ген за течією (Є. Гуцало); Ненадійний пристрій не витримав ваги тілистого запорожця, і він каменем шубовснувся в воду (С. Добровольський); Лебедик хлюпнеться і вирне (Є. Гребінка); Яків випустив весло, майнув руками і важко плюхнув у воду (О. Донченко); Роман плюхнувся і поплив, дрібно перебираючи руками (І. Ле).

Словник фразеологізмів

ка́нути в Ле́ту. Зникнути безслідно. І знову ім’я талановитого публіциста Василя Чечв’янського .. кануло в Лету (З журналу).

ка́нути у бе́звість (у небуття́, у ві́чність). Зникнути назавжди, безповоротно. Радісно розуміти, що книжки Юрія Шовкопляса в безвість не канули (З газети); Довкола панувала могильна тиша, немов земля вся канула в небуття (В. Гжицький).

ка́нути у бе́звість (у небуття́, у ві́чність). Зникнути назавжди, безповоротно. Радісно розуміти, що книжки Юрія Шовкопляса в безвість не канули (З газети); Довкола панувала могильна тиша, немов земля вся канула в небуття (В. Гжицький).

як (мов, на́че і т. ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути) / рідко па́дати. 1. Зникнути безслідно; пропасти. І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний); — З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький);  — Де ж він [Микола] дівся? — Сів на коня і наче у воду впав (М. Лазорський); — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми... (В. Кучер); Появлявся [отаман] цілковито несподівано серед переповненого народом ринку, починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх; грабував, палив, збирав здобич — і щезав одразу, мов у воду падав (Г. Хоткевич). як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк); — А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув (П. Автомонов).

2. Безповоротно відійти у минуле, залишитися в минулому. Дівчата згадували комсомольські збори, стахановські зльоти... Все це як у воду кануло (Д. Бедзик). ка́нути у во́ду. Князі і королі — все кануло у воду, Неволі чорної нікому не вернуть (М. Рильський).

ка́нути у бе́звість (у небуття́, у ві́чність). Зникнути назавжди, безповоротно. Радісно розуміти, що книжки Юрія Шовкопляса в безвість не канули (З газети); Довкола панувала могильна тиша, немов земля вся канула в небуття (В. Гжицький).

як (мов, на́че і т. ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути) / рідко па́дати. 1. Зникнути безслідно; пропасти. І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний); — З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький);  — Де ж він [Микола] дівся? — Сів на коня і наче у воду впав (М. Лазорський); — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми... (В. Кучер); Появлявся [отаман] цілковито несподівано серед переповненого народом ринку, починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх; грабував, палив, збирав здобич — і щезав одразу, мов у воду падав (Г. Хоткевич). як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк); — А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув (П. Автомонов).

2. Безповоротно відійти у минуле, залишитися в минулому. Дівчата згадували комсомольські збори, стахановські зльоти... Все це як у воду кануло (Д. Бедзик). ка́нути у во́ду. Князі і королі — все кануло у воду, Неволі чорної нікому не вернуть (М. Рильський).