канудливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кану́дливий кану́длива кану́дливе кану́дливі
родовий кану́дливого кану́дливої кану́дливого кану́дливих
давальний кану́дливому кану́дливій кану́дливому кану́дливим
знахідний кану́дливий, кану́дливого кану́дливу кану́дливе кану́дливі, кану́дливих
орудний кану́дливим кану́дливою кану́дливим кану́дливими
місцевий на/у кану́дливому, кану́дливім на/у кану́дливій на/у кану́дливому, кану́дливім на/у кану́дливих