кантуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | кантува́тися, кантува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | канту́ймося, канту́ймось | |
| 2 особа | канту́йся, канту́йсь | канту́йтеся, канту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кантува́тимуся, кантува́тимусь | кантува́тимемося, кантува́тимемось, кантува́тимемся |
| 2 особа | кантува́тимешся | кантува́тиметеся, кантува́тиметесь |
| 3 особа | кантува́тиметься | кантува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | канту́юся, канту́юсь | канту́ємося, канту́ємось, канту́ємся |
| 2 особа | канту́єшся | канту́єтеся, канту́єтесь |
| 3 особа | канту́ється | канту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| канту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кантува́вся, кантува́всь | кантува́лися, кантува́лись |
| жін. р. | кантува́лася, кантува́лась | |
| сер. р. | кантува́лося, кантува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кантува́вшись | ||