кантувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | кантува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | канту́ймо | |
| 2 особа | канту́й | канту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кантува́тиму | кантува́тимемо, кантува́тимем |
| 2 особа | кантува́тимеш | кантува́тимете |
| 3 особа | кантува́тиме | кантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | канту́ю | канту́ємо, канту́єм |
| 2 особа | канту́єш | канту́єте |
| 3 особа | канту́є | канту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| канту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кантува́в | кантува́ли |
| жін. р. | кантува́ла | |
| сер. р. | кантува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кантува́вши | ||