кантований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний канто́ваний канто́вана канто́ване канто́вані
родовий канто́ваного канто́ваної канто́ваного канто́ваних
давальний канто́ваному канто́ваній канто́ваному канто́ваним
знахідний канто́ваний канто́вану канто́ване канто́вані
орудний канто́ваним канто́ваною канто́ваним канто́ваними
місцевий на/у канто́ваному, канто́ванім на/у канто́ваній на/у канто́ваному, канто́ванім на/у канто́ваних