кантиленний 2 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ка́нтиленний ка́нтиленна ка́нтиленне ка́нтиленні
родовий ка́нтиленного ка́нтиленної ка́нтиленного ка́нтиленних
давальний ка́нтиленному ка́нтиленній ка́нтиленному ка́нтиленним
знахідний ка́нтиленний ка́нтиленну ка́нтиленне ка́нтиленні
орудний ка́нтиленним ка́нтиленною ка́нтиленним ка́нтиленними
місцевий на/у ка́нтиленному, ка́нтиленнім на/у ка́нтиленній на/у ка́нтиленному, ка́нтиленнім на/у ка́нтиленних
-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ка́нтиленний ка́нтиленна ка́нтиленне ка́нтиленні
родовий ка́нтиленного ка́нтиленної ка́нтиленного ка́нтиленних
давальний ка́нтиленному ка́нтиленній ка́нтиленному ка́нтиленним
знахідний ка́нтиленний ка́нтиленну ка́нтиленне ка́нтиленні
орудний ка́нтиленним ка́нтиленною ка́нтиленним ка́нтиленними
місцевий на/у ка́нтиленному, ка́нтиленнім на/у ка́нтиленній на/у ка́нтиленному, ка́нтиленнім на/у ка́нтиленних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кантиле́нний кантиле́нна кантиле́нне кантиле́нні
родовий кантиле́нного кантиле́нної кантиле́нного кантиле́нних
давальний кантиле́нному кантиле́нній кантиле́нному кантиле́нним
знахідний кантиле́нний, кантиле́нного кантиле́нну кантиле́нне кантиле́нні, кантиле́нних
орудний кантиле́нним кантиле́нною кантиле́нним кантиле́нними
місцевий на/у кантиле́нному, кантиле́ннім на/у кантиле́нній на/у кантиле́нному, кантиле́ннім на/у кантиле́нних