-1-
іменник жіночого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний канта́рка канта́рки
родовий канта́рки канта́рок
давальний канта́рці канта́ркам
знахідний канта́рку канта́рки
орудний канта́ркою канта́рками
місцевий на/у канта́рці на/у канта́рках
кличний канта́рко* канта́рки*

Словник синонімів

ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня - ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́рідше, ГНУЗДА́рідко,УЗДА́рідше,УЗДЕ́ЧКАрідше, КАНТА́Рдіал.,КАНТА́РКА[КАНТА́РОК]діал.Струнко тримався [козак] на гнідому коневі з оздобленою сріблом вуздечкою (С. Добровольський); Він вів троє коней напувати, а вузди від всіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Кінь дзвенить уздою золотою (М. Рильський); Яків торкнув уздечкою і кінь поніс його в село (М. Стельмах); Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (В. Кучер).