-1-
іменник чоловічого роду
(безмін; вуздечка)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ка́нтар ка́нтари
родовий ка́нтара ка́нтарів
давальний ка́нтару, ка́нтарові ка́нтарам
знахідний ка́нтар ка́нтари
орудний ка́нтаром ка́нтарами
місцевий на/у ка́нтарі на/у ка́нтарах
кличний ка́нтаре* ка́нтари*

Словник синонімів

БЕ́ЗМІН (ручна пружинна або важільна вага); КА́НТАР (звичайно про пружинний безмін). У великому кошику лежали принесені з торгу покупки, і пані, витягнувши звідтіль шматок яловичини, накинула його на безмін (Л. Яновська); В руці він тримає мідний кантар, який бреше на фунт то в [на] користь господаря, то навпаки (М. Стельмах).
ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня - ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́рідше, ГНУЗДА́рідко,УЗДА́рідше,УЗДЕ́ЧКАрідше, КАНТА́Рдіал.,КАНТА́РКА[КАНТА́РОК]діал.Струнко тримався [козак] на гнідому коневі з оздобленою сріблом вуздечкою (С. Добровольський); Він вів троє коней напувати, а вузди від всіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Кінь дзвенить уздою золотою (М. Рильський); Яків торкнув уздечкою і кінь поніс його в село (М. Стельмах); Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (В. Кучер).