-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | каноні́р | каноні́ри |
родовий | каноні́ра | каноні́рів |
давальний | каноні́рові, каноні́ру | каноні́рам |
знахідний | каноні́ра | каноні́рів |
орудний | каноні́ром | каноні́рами |
місцевий | на/у каноні́рові, каноні́рі | на/у каноні́рах |
кличний | каноні́ре | каноні́ри |
Словник синонімів
АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: - До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер’яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).