канонізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | канонізува́тися, канонізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | канонізува́тиметься | канонізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | канонізу́ється | канонізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| канонізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | канонізува́вся, канонізува́всь | канонізува́лися, канонізува́лись |
| жін. р. | канонізува́лася, канонізува́лась | |
| сер. р. | канонізува́лося, канонізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| канонізува́вшись | ||