канонізувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив канонізува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   канонізу́ймо
2 особа канонізу́й канонізу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа канонізува́тиму канонізува́тимемо, канонізува́тимем
2 особа канонізува́тимеш канонізува́тимете
3 особа канонізува́тиме канонізува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа канонізу́ю канонізу́ємо, канонізу́єм
2 особа канонізу́єш канонізу́єте
3 особа канонізу́є канонізу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
канонізу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. канонізува́в канонізува́ли
жін. р. канонізува́ла
сер. р. канонізува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
канонізо́ваний
Безособова форма
канонізо́вано
Дієприслівник
канонізува́вши

Словник синонімів

УСТАНО́ВЛЮВАТИ[ВСТАНО́ВЛЮВАТИ] (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИзаст. - Док.: установи́ти[встанови́ти], утве́рдити, узако́нити, легалізува́ти, канонізува́ти, декретува́ти, настанови́ти. Той, хто установив цей обряд.., не хотів і думати, щоби хоч щось могло пропасти дурно (Г. Хоткевич); Встановити порядок робочого дня; Старий Кухта й сам давненько вже думав над тим, як би узаконити за собою Гарасимову садибу (А. Іщук). Закон, який легалізує.. страйк (з журналу); Канонізувати робітниче свято; Уряд декретував і здійснив ряд заходів в інтересах народу (з журналу); - Що ми маємо для мужиків вигоду робити? Настановім собі таке право, що буде вигідне для нас (Лесь Мартович). - Пор. 1. запрова́джувати.