канонізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний канонізо́ваний канонізо́вана канонізо́ване канонізо́вані
родовий канонізо́ваного канонізо́ваної канонізо́ваного канонізо́ваних
давальний канонізо́ваному канонізо́ваній канонізо́ваному канонізо́ваним
знахідний канонізо́ваний, канонізо́ваного канонізо́вану канонізо́ване канонізо́вані, канонізо́ваних
орудний канонізо́ваним канонізо́ваною канонізо́ваним канонізо́ваними
місцевий на/у канонізо́ваному, канонізо́ванім на/у канонізо́ваній на/у канонізо́ваному, канонізо́ванім на/у канонізо́ваних