канканувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив канканува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   канкану́ймо
2 особа канкану́й канкану́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа канканува́тиму канканува́тимемо, канканува́тимем
2 особа канканува́тимеш канканува́тимете
3 особа канканува́тиме канканува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа канкану́ю канкану́ємо, канкану́єм
2 особа канкану́єш канкану́єте
3 особа канкану́є канкану́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
канкану́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. канканува́в канканува́ли
жін. р. канканува́ла
сер. р. канканува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
канканува́вши