-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кана́т кана́ти
родовий кана́та кана́тів
давальний кана́ту, кана́тові кана́там
знахідний кана́т кана́ти
орудний кана́том кана́тами
місцевий на/у кана́ті на/у кана́тах
кличний кана́те* кана́ти*

Словник синонімів

КАНА́Т (дуже товстий і міцний мотузок перев. з якогось волокна), КОДО́ЛА, ЛИ́НВА, ТРОС (міцний мотузок, зроблений перев. з дроту, який застосовують у мореплавстві та для технічних потреб); ФАЛ (для підняття вітрил, сигнальних прапорів тощо). По канату підвісної дороги нечутно повзуть вагонетки (С. Журахович); Штурмовий канат; Буксирний канат; Ходіння по канату; Крилаш держав на березі один кінець кодоли, прив’язаної до мережі (І. Нечуй-Левицький); Дід Левко вміло і звично лізе на підпиляну вербу, прив’язує линву біля вершка (І. Драч); Обірвався сталевий трос, і швидка течія понесла пором до страшного водоспаду (А. Шиян); Зустрічний вітер висвистував у фалах і вантах (Д. Ткач).

Словник фразеологізмів

руба́ти кана́ти. Припиняти стосунки з ким-небудь, поривати з кимсь—чимсь. — Я тут не зміг би працювати.. Або повна довіра, або… рубати канати (Ю. Мушкетик).