-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив кам’яні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кам’яні́ймо
2 особа кам’яні́й кам’яні́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кам’яні́тиму кам’яні́тимемо, кам’яні́тимем
2 особа кам’яні́тимеш кам’яні́тимете
3 особа кам’яні́тиме кам’яні́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кам’яні́ю кам’яні́ємо, кам’яні́єм
2 особа кам’яні́єш кам’яні́єте
3 особа кам’яні́є кам’яні́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кам’яні́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кам’яні́в кам’яні́ли
жін. р. кам’яні́ла
сер. р. кам’яні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кам’яні́вши

Словник синонімів

ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИпідсил., ЗАКАМ’ЯНІ́ТИпідсил., ЗАКАМЕНІ́ТИрідше, СКАМ’ЯНІ́ТИпідсил., СКАМЕНІ́ТИрідше. - Недок.: завмира́ти, замира́ти, застига́ти, закляка́ти, кля́кнути, ціпені́ти, кам’яні́ти, камені́ти. Андрій.. побачив жінку, яка, здавалося, застигла і закам’яніла у якомусь швидкому русі .. І він завмер, здивований, перед нею.. і стояв нерухомо (О. Довженко); Громада поздіймала шапки .. і ніби замерла на місці (І. Нечуй-Левицький); Чайка звилася вгору, на мить застигла над рікою (О. Донченко); Задумалась Марина; рука з гребінцем заклякла на косі (І. Нечуй-Левицький); Сидорчук зробив крок назад і заціпенів (Ю. Бедзик); Здається тобі, що бачиш якесь зачароване царство, де все поснуло й ніби скам’яніло: і гори, й ліси, і вода, навіть самий місяць скам’янів і захолов (І. Нечуй-Левицький).
ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ, ЗАМЛІ́ТИ[ЗОМЛІ́ТИ], ЗАНІМІ́ТИ, ОНІМІ́ТИ, ЗАТЕ́РПНУТИ, УКЛЯ́КНУТИ[ВКЛЯ́КНУТИ], УКЛЯ́КТИ[ВКЛЯ́КТИ], ОКЛЯ́КНУТИрідше, ЗАДУБІ́ТИпідсил., ЗАЦІПЕНІ́ТИпідсил., ЗАЛЕДЕНІ́ТИпідсил., ОСТОВПІ́ТИпідсил., ЗАКОСТЕНІ́ТИпідсил., ОКОСТЕНІ́ТИпідсил., ОДЕБЕЛІ́ТИпідсил. діал., ЗАКАМ’ЯНІ́ТИпідсил.,ЗАКАМЕНІ́ТИрідше, ОКАМ’ЯНІ́ТИпідсил., ОКАМЕНІ́ТИпідсил. рідше, СКАМ’ЯНІ́ТИпідсил., СКАМЕНІ́ТИпідсил. рідше, ЗАДЕРЕВ’ЯНІ́ТИпідсил., ОДЕРЕВ’ЯНІ́ТИпідсил., ЗАДЕРЕВІ́ТИпідсил. розм., ОДЕРЕВІ́ТИпідсил. розм., ЗАХОЛОДІ́ТИрозм., ЗНЕРУХО́МІТИрідко. - Недок.: завмира́ти, замира́ти, ме́рти, обмира́ти, мертві́ти, закляка́ти, кля́кнути, холо́нути, холоді́ти, замліва́ти[зомліва́ти], німі́ти, те́рпнути, затерпа́ти, укляка́ти[вкляка́ти], окляка́ти, дубі́ти, ціпені́ти, ледені́ти, стовпі́ти, костені́ти, кам’яні́ти, камені́ти, дерев’яні́ти, дереві́ти, нерухо́міти. Він злякано підвівся і завмер від страху: прямо на нього дивились вузькуваті бісівські очі (М. Стельмах); Тільки тоді, як принесли з склепу Юхимову одіж - благенький кожушок і руді виброджені чоботи, - побачила і обмерла (А. Головко); Марта помертвіла, далі схопилась (Грицько Григоренко); Враз усі заніміли і заклякли, де хто стояв (Григорій Тютюнник); Настя немов захолола, затерпла вся та лише дивилась на Олександру здоровими, переляканими очима (М. Коцюбинський); Галецька од радощів аж нестямилась і ніби охолола (І. Нечуй-Левицький); Із спальні вийшла Федора Михайлівна і уклякла біля столу (П. Панч); Микола на мить заціпенів. Голос.. видався йому страшенно знайомим (В. Гжицький); Ми так і остовпіли з переляку. Стоїмо ми та тількидивимось (І. Нечуй-Левицький); Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї у страшній нестямі закостеніла Оришка (Панас Мирний); Раптом Віталій застиг, закам’янів, задивлений кудись у море, і Тоні здалося, що він зблід, що на обличчі його відбився жах (О. Гончар); Все сталось так несподівано й швидко, що люди закаменіли (М. Коцюбинський); Схопившись, він озирнувся навкруги і од жаху окам’янів (О. Стороженко); На мить Гопко скам’янів від несподіванки (Я. Гримайло); Забуваючи все, Данило на якусь мить задерев’янів, а потім бігцем кинувся до них (М. Стельмах); Я подивився в її великі очі і з подиву задеревів на мить (Д. Павличко); Несподівано побачивши перед собою сина свого шефа, тільки на одну секунду знерухомів Самійло Овсійович (Ю. Шовкопляс).
ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИрозм., ШКАРУ́БНУТИрозм. (покриватися корою зверху); КАМ’ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). - Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). - Пор. гу́снути.