-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кам’яни́й кам’яна́ кам’яне́ кам’яні́
родовий кам’яно́го кам’яно́ї кам’яно́го кам’яни́х
давальний кам’яно́му кам’яні́й кам’яно́му кам’яни́м
знахідний кам’яни́й кам’яну́ кам’яне́ кам’яні́
орудний кам’яни́м кам’яно́ю кам’яни́м кам’яни́ми
місцевий на/у кам’яно́му, кам’яні́м на/у кам’яні́й на/у кам’яно́му, кам’яні́м на/у кам’яни́х

Словник синонімів

КАМ’ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ[КАМЕНЯ́СТИЙ], КАМ’ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ’ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ’ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам’яниста (З. Тулуб); В каменистому ґрунті вибивали яму завбільшки з ванну (І. Багмут); Утік із міста я, нагий, Жалоби попелом укритий, І от в пустелі кам’яній Живу, Господнім даром ситий (М. Зеров); Яблунька не цвіла, а сохла на бідному камінному ґрунті (С. Чорнобривець); Він направився в гущавину і довгий час дерся ярами, зворами та кременистими лісовими обривами (І. Франко); Крем’яниста земля роздроблювалася під їх ногами (О. Кобилянська); Один з них не дожив до сонця й дня нового, Упав, зневажений, на крем’яну дорогу (М. Рильський); Шлях кремінний сріблом криє мла (М. Старицький); Мис несподівано вертикально обривається в море. Скельні стіни всі в зарубинах, порізані шпаринами (з газети); Перекинувши через невеликий скельовий виступ капронового мотуза, підстраховуючи одне одного, ми рухались вперед (з журналу).
НЕРУХО́МИЙ (про очі, погляд, обличчя і т. ін. - який не змінює свого виразу), НЕПОРУ́ШНИЙ, ЗАСТИ́ГЛИЙпідсил., КАМ’ЯНИ́Йпідсил., КАМІ́ННИЙпідсил.,ЗАКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[ЗАКАМЕНІ́ЛИЙрідше]підсил., СКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[СКАМЕНІ́ЛИЙрідше]підсил.; НЕКЛІ́ПАЮЧИЙ, НЕМИГА́ЮЧИЙ (про очі, погляд); ОСТОВПІ́ЛИЙпідсил. (про очі, погляд - який не змінює свого виразу й нічого не виражає). Час од часу вона.. нерухомим поглядом дивилася перед себе (А. Головко); Собака зразу ж ліг на бік, одкинувши ноги, і в його непорушних очах застигла мука (Є. Гуцало); Застиглими оченятами він дивився, як Глоба.. розкрив портфель і витяг з нього трохи пожовклі папери (В. Собко); Тамару вразив якийсь кам’яний погляд Кирила Васильовича (А. Хижняк); Перевізник смалив цигарку. Коли затягувався, то жаринка спалахувала, освітлюючи кругле, з закам’янілими рисами лице (Є. Гуцало); В чужих, остовпілих очах вона не знайшла честі (Григорій Тютюнник).
НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙрідше,СУХИ́Йпідсил.,ЧЕ́РСТВИЙпідсил.;ТОВСТОШКІ́РИЙ[ТОВСТОШКУ́РИЙ]розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ’ЯНИ́Йпідсил.,КАМІ́ННИЙрідше (нечулий, здатний бути жорстоким);ЗАГРУБІ́ЛИЙ, ЗАЧЕ́РСТВІ́ЛИЙ, ОЧЕРСТВІ́ЛИЙ (який став нечулим, байдужим, грубим). Ці чоловіки такі нечулі й просто безсердечні (Ю. Яновський); [Микола:] Я бачу, що мої страждання не доходять до тебе. Черства, схематична людина (І. Микитенко); [Терешко:] І де ти виріс такий?.. Сухий та нелюдний (М. Зарудний); Шість днів я ходила майже хвора, якась сама не своя, якась мов збожеволіла, навіть батько, нащо вже товстошкірий, помітив (П. Загребельний); Ніщо в ньому не нагадувало того бездушного педанта, яким Каргат показав себе вранці (Ю. Шовкопляс); - Так я ж не кам’яна! Хіба мені легко буде дивитися, що ви через мене і за мене страждатимете?.. (Г. Квітка-Основ’яненко); Прийдеться давати [перцю] зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам - Всім тим, кому діло живе не до серця (С. Олійник). - Пор. 1. байду́жий.