камза 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(гроші)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний камза́  
родовий камзи́  
давальний камзі́  
знахідний камзу́  
орудний камзо́ю  
місцевий на/у камзі́  
кличний камзо́*  

Словник синонімів

ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИрозм.,ГРОШЕНЯ́ТАрозм.,КАЗНА́розм., жарт.,КОПІ́ЙКАзбірн. розм.,МОНЕ́ТАзбірн. розм.,ГРІШзбірн., розм.,ГРОШВА́збірн. фам.,ФІНА́НСИрозм., жарт.,КУПИ́ЛОрозм., жарт.,КАБЗА́діал.,КАМЗА́діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́розм.,ДРІБНЯКИ́зневажл.,ПОБРЯЗКАЧІ́заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛОзбірн.,СРІБНЯКИ́розм.,СРІ́БНИКИрозм., СРІБЛЯКИ́заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬзбірн.,МІДЯКИ́розм.,МІ́ДНИЦІзаст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); [Коновалиха:] Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ’яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів’я); [Савка:] Зараз же - по редакціях, конторах і касах за монетою!Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); - Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів’я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); - За те, мабуть, не мала й камза перепала? - питає хтось. - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); - То що ж вам - валютою платити? - сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев’язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував [Січкар] торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); - Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила [Марта] скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); - Гроші, гроші забери! - гукнула Мар’яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).
-2-
іменник жіночого роду
(гаманець) * Але: дві, три, чотири камзи́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний камза́  
родовий камзи́  
давальний камзі́  
знахідний камзу́  
орудний камзо́ю  
місцевий на/у камзі́  
кличний камзо́*  

Словник синонімів

ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИрозм.,ГРОШЕНЯ́ТАрозм.,КАЗНА́розм., жарт.,КОПІ́ЙКАзбірн. розм.,МОНЕ́ТАзбірн. розм.,ГРІШзбірн., розм.,ГРОШВА́збірн. фам.,ФІНА́НСИрозм., жарт.,КУПИ́ЛОрозм., жарт.,КАБЗА́діал.,КАМЗА́діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́розм.,ДРІБНЯКИ́зневажл.,ПОБРЯЗКАЧІ́заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛОзбірн.,СРІБНЯКИ́розм.,СРІ́БНИКИрозм., СРІБЛЯКИ́заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬзбірн.,МІДЯКИ́розм.,МІ́ДНИЦІзаст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); [Коновалиха:] Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ’яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів’я); [Савка:] Зараз же - по редакціях, конторах і касах за монетою!Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); - Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів’я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); - За те, мабуть, не мала й камза перепала? - питає хтось. - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); - То що ж вам - валютою платити? - сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев’язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував [Січкар] торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); - Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила [Марта] скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); - Гроші, гроші забери! - гукнула Мар’яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний камза́ ка́мзи
родовий камзи́ камз
давальний камзі́ ка́мзам
знахідний камзу́ ка́мзи
орудний камзо́ю ка́мзами
місцевий на/у камзі́ на/у ка́мзах
кличний ка́мзо* ка́мзи*

Словник синонімів

ГАМАНЕ́ЦЬ (вмістище для грошей), ГАМА́Н, ПОРТМОНЕ́, ПОРТМОНЕ́Тзаст.,ПОРТМОНЕ́ТКАзаст., розм.,КИСА́заст.,ПУЛЯ́РЕСдіал.,КАБЗА́діал.,КАМЗА́діал.;КАЛИ́ТКА, КАПШУ́К, КАЛИТА́заст.,МОШО́НКА діал. (у формі торбини). Витяг [Грицько] гаманця, розшморгнув, добув ізвідти два червінці (Б. Грінченко); Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (І. Нечуй-Левицький); Виймає [мати] з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); Понишпоривши в своїм портмонеті, зібрав [Петрусь] якось півтора карбованця й побіг навздогін Килині (А. Кримський); - Я вам візьму білет .. Вона хвилину, як бачив я, вагалась, боролась, а остаточно витягнула.. портмонетку (О. Кобилянська); У кого віл та коса, у того і грошей киса (прислів’я); Роман.. поліз у кишеню і витяг звідти шкіряний пулярес (М. Коцюбинський); - Тисячі років збирало болото вершки чорнозему, наче Кощій червінці до кабзи (І. Волошин); Вихопив [Шостак] з-за пазухи пузату, з тонкої шкіри зшиту калитку, похапцем розмотав зав’язку і сипнув червінцями на долоню (І. Коцюба); Старий починає нишпорити в капшуку з грішми (Ірина Вільде); Добув [дружинник] з-під поли набиту золотом калиту, відлічив кілька монет і байдуже кинув їх Амбалові на стіл (Д. Міщенко); Люди витягають мошонки, лічать гроші (Лесь Мартович).