каменувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[арх.]
Словник відмінків
| Інфінітив | каменува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | камену́ймо | |
| 2 особа | камену́й | камену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | каменува́тиму | каменува́тимемо, каменува́тимем |
| 2 особа | каменува́тимеш | каменува́тимете |
| 3 особа | каменува́тиме | каменува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | камену́ю | камену́ємо, камену́єм |
| 2 особа | камену́єш | камену́єте |
| 3 особа | камену́є | камену́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| камену́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | каменува́в | каменува́ли |
| жін. р. | каменува́ла | |
| сер. р. | каменува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| камено́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| камено́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| каменува́вши | ||