каменувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[арх.]

Словник відмінків

Інфінітив каменува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   камену́ймо
2 особа камену́й камену́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа каменува́тиму каменува́тимемо, каменува́тимем
2 особа каменува́тимеш каменува́тимете
3 особа каменува́тиме каменува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа камену́ю камену́ємо, камену́єм
2 особа камену́єш камену́єте
3 особа камену́є камену́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
камену́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. каменува́в каменува́ли
жін. р. каменува́ла
сер. р. каменува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
камено́ваний
Безособова форма
камено́вано
Дієприслівник
каменува́вши