калічитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | калі́читися, калі́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | калі́чмося, калі́чмось | |
| 2 особа | калі́чся | калі́чтеся, калі́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | калі́читимуся, калі́читимусь | калі́читимемося, калі́читимемось, калі́читимемся |
| 2 особа | калі́читимешся | калі́читиметеся, калі́читиметесь |
| 3 особа | калі́читиметься | калі́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | калі́чуся, калі́чусь | калі́чимося, калі́чимось, калі́чимся |
| 2 особа | калі́чишся | калі́читеся, калі́читесь |
| 3 особа | калі́читься | калі́чаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| калі́чачись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | калі́чився, калі́чивсь | калі́чилися, калі́чились |
| жін. р. | калі́чилася, калі́чилась | |
| сер. р. | калі́чилося, калі́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| калі́чившись | ||