-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив калі́читися, калі́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   калі́чмося, калі́чмось
2 особа калі́чся калі́чтеся, калі́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа калі́читимуся, калі́читимусь калі́читимемося, калі́читимемось, калі́читимемся
2 особа калі́читимешся калі́читиметеся, калі́читиметесь
3 особа калі́читиметься калі́читимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа калі́чуся, калі́чусь калі́чимося, калі́чимось, калі́чимся
2 особа калі́чишся калі́читеся, калі́читесь
3 особа калі́читься калі́чаться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
калі́чачись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. калі́чився, калі́чивсь калі́чилися, калі́чились
жін. р. калі́чилася, калі́чилась
сер. р. калі́чилося, калі́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
калі́чившись

Словник синонімів

СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИрозм., УКАЛІЧІ́ТИ[ВКАЛІЧІ́ТИ]діал. - Недок.: калі́читися. - Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Стельмах); [Гапка:] Одну маєте корівку та й та згине або скалічіє за такою хазяйкою! (М. Кропивницький); Ніхто не розпитував нещасного, в який спосіб скалічів так страшенно (О. Кобилянська).