калічений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний калі́чений калі́чена калі́чене калі́чені
родовий калі́ченого калі́ченої калі́ченого калі́чених
давальний калі́ченому калі́ченій калі́ченому калі́ченим
знахідний калі́чений, калі́ченого калі́чену калі́чене калі́чені, калі́чених
орудний калі́ченим калі́ченою калі́ченим калі́ченими
місцевий на/у калі́ченому, калі́ченім на/у калі́ченій на/у калі́ченому, калі́ченім на/у калі́чених