-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний калі́цтво калі́цтва
родовий калі́цтва калі́цтв
давальний калі́цтву калі́цтвам
знахідний калі́цтво калі́цтва
орудний калі́цтвом калі́цтвами
місцевий на/у калі́цтві на/у калі́цтвах
кличний калі́цтво* калі́цтва*

Словник синонімів

КАЛІ́ЦТВО (тілесне пошкодження), ПОКАЛІ́ЧЕННЯ, ПОТВО́РНІСТЬ. За кожним пострілом у першу чергу ввижалися вбивства, каліцтво селян (І. Ле); Прийшов лікар і сконстатував тяжке покалічення: у Менделя поломано кілька ребер (І. Франко); Фізична потворність.