калікуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний калі́куватий калі́кувата калі́кувате калі́куваті
родовий калі́куватого калі́куватої калі́куватого калі́куватих
давальний калі́куватому калі́куватій калі́куватому калі́куватим
знахідний калі́куватий, калі́куватого калі́кувату калі́кувате калі́куваті, калі́куватих
орудний калі́куватим калі́куватою калі́куватим калі́куватими
місцевий на/у калі́куватому, калі́куватім на/у калі́куватій на/у калі́куватому, калі́куватім на/у калі́куватих