калювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | калюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | калю́ймо | |
| 2 особа | калю́й | калю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | калюва́тиму | калюва́тимемо, калюва́тимем |
| 2 особа | калюва́тимеш | калюва́тимете |
| 3 особа | калюва́тиме | калюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | калю́ю | калю́ємо, калю́єм |
| 2 особа | калю́єш | калю́єте |
| 3 особа | калю́є | калю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| калю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | калюва́в | калюва́ли |
| жін. р. | калюва́ла | |
| сер. р. | калюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| калюва́вши | ||