-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кали́тка кали́тки
родовий кали́тки кали́ток
давальний кали́тці кали́ткам
знахідний кали́тку кали́тки
орудний кали́ткою кали́тками
місцевий на/у кали́тці на/у кали́тках
кличний кали́тко* кали́тки*

Словник синонімів

ГАМАНЕ́ЦЬ (вмістище для грошей), ГАМА́Н, ПОРТМОНЕ́, ПОРТМОНЕ́Тзаст.,ПОРТМОНЕ́ТКАзаст., розм.,КИСА́заст.,ПУЛЯ́РЕСдіал.,КАБЗА́діал.,КАМЗА́діал.;КАЛИ́ТКА, КАПШУ́К, КАЛИТА́заст.,МОШО́НКА діал. (у формі торбини). Витяг [Грицько] гаманця, розшморгнув, добув ізвідти два червінці (Б. Грінченко); Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (І. Нечуй-Левицький); Виймає [мати] з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); Понишпоривши в своїм портмонеті, зібрав [Петрусь] якось півтора карбованця й побіг навздогін Килині (А. Кримський); - Я вам візьму білет .. Вона хвилину, як бачив я, вагалась, боролась, а остаточно витягнула.. портмонетку (О. Кобилянська); У кого віл та коса, у того і грошей киса (прислів’я); Роман.. поліз у кишеню і витяг звідти шкіряний пулярес (М. Коцюбинський); - Тисячі років збирало болото вершки чорнозему, наче Кощій червінці до кабзи (І. Волошин); Вихопив [Шостак] з-за пазухи пузату, з тонкої шкіри зшиту калитку, похапцем розмотав зав’язку і сипнув червінцями на долоню (І. Коцюба); Старий починає нишпорити в капшуку з грішми (Ірина Вільде); Добув [дружинник] з-під поли набиту золотом калиту, відлічив кілька монет і байдуже кинув їх Амбалові на стіл (Д. Міщенко); Люди витягають мошонки, лічать гроші (Лесь Мартович).
КИСЕ́Т (маленька торбинка для тютюну), КАПШУ́К, КАЛИ́ТКА, ГАМА́Н, КИСЕТИ́НАзневажл.,КИСА́заст.Дід притулився до стіни, поклав додолу калаталку і почав виймати кисет (В. Винниченко); Поклав [Антосьо] на столі капшук, повен тютюну (А. Свидницький); Підійшов Муха Іван.. Мовляв, калитку забув дома, закурити прийшов (А. Головко); Ох, я з корчми та й до корчми Та й зробився п’яний; Згубив люльку, і цибух, І тютюн з гамана (пісня); Дядько в капелюсі.. почав поважно длубатись у кисетині (Б. Грінченко); Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи.. - все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко).

Словник фразеологізмів

по́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Багато грошей. У Панька завжди повна кишеня (З газети); І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний).

по́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Багато грошей. У Панька завжди повна кишеня (З газети); І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний).

по́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Багато грошей. У Панька завжди повна кишеня (З газети); І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний).

поро́жня (пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Хто-небудь бідний, не має грошей. В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький); Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський).

потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) чию (чиєю, чиї), у кого, яку (якою, які). Примусити когось витратитися або насильно забрати в кого-небудь гроші. — Ходімо,— згодився Довбня.— Потрусимо трохи попівськую калитку… (Панас Мирний); Найшли [козаки] льохи, скарб забрали. У ляхів кишені потрусили (Т. Шевченко); Довбуш завжди радився [з опришком] перед кожним походом на доли, чи то мав карати пана за збиткування над кріпаками, чи потрусити кишені орендаря-кровопивці або сільського дуки (В. Гжицький).

потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) чию (чиєю, чиї), у кого, яку (якою, які). Примусити когось витратитися або насильно забрати в кого-небудь гроші. — Ходімо,— згодився Довбня.— Потрусимо трохи попівськую калитку… (Панас Мирний); Найшли [козаки] льохи, скарб забрали. У ляхів кишені потрусили (Т. Шевченко); Довбуш завжди радився [з опришком] перед кожним походом на доли, чи то мав карати пана за збиткування над кріпаками, чи потрусити кишені орендаря-кровопивці або сільського дуки (В. Гжицький).

поро́жня (пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Хто-небудь бідний, не має грошей. В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький); Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський).

трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Ільченко); — Гони, Левку, на всі клапани, хай старий Коваль з Ковалихою трусонуть калиткою, бо недаром їм такого гостя дорогого веземо (В. Кучер). трусну́ти кали́точку. Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в’язку Веселій бабі перешліть (Л. Глібов).

трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Ільченко); — Гони, Левку, на всі клапани, хай старий Коваль з Ковалихою трусонуть калиткою, бо недаром їм такого гостя дорогого веземо (В. Кучер). трусну́ти кали́точку. Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в’язку Веселій бабі перешліть (Л. Глібов).