-1-
іменник середнього роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний каламу́ття  
родовий каламу́ття  
давальний каламу́ттю  
знахідний каламу́ття  
орудний каламу́ттям  
місцевий на/у каламу́тті, каламу́ттю  
кличний каламу́ття*  

Словник синонімів

КАЛАМУ́ТЬ (каламутна рідина), МУТЬрозм.,КАЛАМУ́ТТЯрозм.Ріка в бігу - аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть (П. Тичина); Він зімкнув щільно повіки, та миттю гаряча ріка підхопила його.. й понесла в розклекотане каламуття, мов зайця у повінь (П. Козланюк).