каламутити 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив каламу́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   каламу́тьмо
2 особа каламу́ть каламу́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа каламу́титиму каламу́титимемо, каламу́титимем
2 особа каламу́титимеш каламу́титимете
3 особа каламу́титиме каламу́титимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа каламу́чу каламу́тимо, каламу́тим
2 особа каламу́тиш каламу́тите
3 особа каламу́тить каламу́тять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
каламу́тячи*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. каламу́тив каламу́тили
жін. р. каламу́тила
сер. р. каламу́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
каламу́тивши

Словник синонімів

БАЛАМУ́ТИТИкого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИрозм., КОЛОТИ́ТИкого, що, ким, чим, розм.,МУТИ́ТИрозм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИперев. ізсл. спокій, розм. - Док.: збаламу́тити, скаламу́тити, сколоти́ти, заколоти́ти. Чорні круки в сутанах задумали провокувати і баламутити довірливих людей (Л. Дмитерко); Каламутить він людей, підбиває на різні неподобства, щоб ось у .. нашого хазяїна.. млин забрати (А. Шиян); [Сидір:] Ви [писар] ще не знаєте Бурлаки: він нічого не подарує! Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром (І. Карпенко-Карий); - Не турбуйтеся, бариня, тепер внесуть [за оренду] до фунтика. То раніш.. Назар.. мутив усіх, а зараз, як зачув про козаків, так немов заціпило (П. Панч); [Мендгел:] Якщо ти наважишся ще раз заколочувати спокій моєї фабрики, - викину (М. Ірчан). - Пор. 1. підбу́рювати.
КАЛАМУ́ТИТИ (робити каламутним, нечистим), КОЛОТИ́ТИ, СКОЛО́ЧУВАТИ, МУТИ́ТИрозм.,БАЛАМУ́ТИТИрозм. - Док.: скаламу́тити, накаламу́тити, сколоти́ти, замути́ти, збаламу́тити. До самого вечора каламутили баграми воду на Пслі (О. Гончар); Два голуби пили воду, А два колотили... (пісня); Сколотили гуси воду, не хоче кінь пити (коломийка); Баране, не мути води вовкові! (М. Номис); Лопаті буксира збаламутили воду проміж собою й пароплавом (Ю. Яновський).
ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ’ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ, БАЛАМУ́ТИТИрозм., КАЛАМУ́ТИТИрозм., МУ́ЛЯТИ[МУ́ЛИТИрідше]розм., НЕ́ПУТИТИрозм., КОЛОТИ́ТИрозм., СКОЛО́ЧУВАТИрозм., СУЯТИ́ТИдіал., ПОРУША́ТИдіал., ЗВОРОХО́БЛЮВАТИдіал., ЮРТУВА́ТИдіал.; ПОТРЯСА́ТИ, МОРДУВА́ТИрозм., МУТИ́ТИрозм., ПАЛИ́ТИрозм., ПЕКТИ́розм., ЛИХОМА́НИТИрозм., ТРУЇ́ТИрозм. (надто сильно). - Док.: схвилюва́ти, розхвилюва́ти, занепоко́їти, стриво́жити, стурбува́ти, розтурбува́ти, розтриво́жити, збенте́жити, розбенте́жити, роз’ятрити, збунтува́ти, розбу́рхати, сколоти́ти, сколо́шкати, пору́шити, зачепи́ти, зворохо́бити, потрясти́, замути́ти, помути́ти. Вутанька.. хотіла і якось уже не могла спинити його щиру, бурхливу мову, що так бентежила й хвилювала (О. Гончар); Розмова розхвилювала старого (З. Тулуб); Мене весь час непокоїла думка, чи все у загоні в порядку (Ю. Збанацький); Що ж то за сум, не збагну, потай тривожить мене (М. Зеров); Явдосі не спалося. Стару голову турбували важкі та нерадісні думки про Йосипову долю (Панас Мирний); [Секлита:] Ой, не співайте, не завдавайте жалю, бо я вже плачу! (Витирає сльози). Так ви розжалобили, так розтривожили! (М. Старицький); Це бачили й молоді товариші, і це їх збентежувало найдужче (Б. Грінченко); Ледве чутний ґелґіт дикого птаства в нічній високості до кожного з них промовляє по-своєму, чимось розбентежує й кличе кудись (О. Гончар); Бунтує пісня, Повнить груди Вже чутним клекотом орлят (М. Нагнибіда); - Я хочу розворушити, розбурхати людей (І. Волошин); Неспокійні думки не порушували його ум (Н. Кобринська); Він останнім роком зчаста баламутив маму й не все бував там, як казав дома (О. Кобилянська); [Іван:] В нього зразу пропаде охота каламутить тобі душу перед польотом (І. Микитенко); Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Леся Українка). Знає його крутий норов: перемучиться, а не скаже, не покаже. А вона бачить, щось муля його (П. Панч); Ще одно непутить отця Михайла: Франко скептично ставиться до релігії (П. Колесник); Кожного гріє надія, кожного колотить тривога (Ю. Збанацький); - Чув новину? - Ти про крейсер?.. Всіх тут сколотила його поява (О. Гончар); - Побіг ваш Павло, і не колошкайте мені більше людей... Неділя сьогодні, спочивати слід... (В. Кучер); Знакома казка про Івася нікого не поруша - тільки малую Галю трохи (Марко Вовчок); Людських душ не зворохобиш, і тебе забуде світ (О. Маковей); - Вгамуйся, мій друже! Не муч себе! Ще ж ні сіло, ні впало, а ти тільки надаремно себе тривожиш та мордуєш (І. Нечуй-Левицький); Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Страшні думки вставали в Зіньковій голові,.. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); Коли агітатор від земельної давнини перейшов до нинішніх справ, до різних чуток, що лихоманили село, тут уже всі, витягнувши шиї, почали розбиратись (М. Стельмах); [Поліксена:] Кассандро, нащо спогадами труїш? (Леся Українка); Титанічною силою свого генія мене, ще юнака, потряс Лев Толстой (М. Рильський). - Пор. розчу́лювати.

Словник фразеологізмів

каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка. Вносити розлад, неспокій у що-небудь. — Та я ж тебе до хати покликав! .. Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало). не закаламу́тити води́. Мій батько не довго пожиє [поживе], а хоч і пожиє, то .. нікому води не закаламутить (І. Франко); // Підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось протиправних, незаконних дій. [Галина (до Шпиці):] Ви ж раніше самі обіцяли клуб збудувати!.. [Шпиця:] Зараз не збори. Негайно всі в поле! (до Сокола) — А ти води не каламуть (М. Зарудний); — Не раз доводилося показувати їм дорогу з нашої фабрики. Вони вже й тут воду каламутять. Отаманщину відстоюють, Червону Армію готові б поділити (О. Гончар).