калабаня 2 значень

-1-
іменник середнього роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Калаба́ня  
родовий Калаба́ня  
давальний Калаба́ню  
знахідний Калаба́ня  
орудний Калаба́ням  
місцевий на/у Калаба́ні, Калаба́ню  
кличний Калаба́ня*  
відмінок однина множина
називний калаба́ня калаба́ні
родовий калаба́ні калаба́нь
давальний калаба́ні калаба́ням
знахідний калаба́ню калаба́ні
орудний калаба́нею калаба́нями
місцевий на/у калаба́ні на/у калаба́нях
кличний калаба́не* калаба́ні*

Словник синонімів

КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯрозм.,КАЛАБА́ТИНАдіал.,БАКА́Йдіал.,КОВТЬО́БАдіал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п’ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер); А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Словник Б. Грінченка).
-2-
іменник жіночого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Калаба́ня  
родовий Калаба́ня  
давальний Калаба́ню  
знахідний Калаба́ня  
орудний Калаба́ням  
місцевий на/у Калаба́ні, Калаба́ню  
кличний Калаба́ня*  
відмінок однина множина
називний калаба́ня калаба́ні
родовий калаба́ні калаба́нь
давальний калаба́ні калаба́ням
знахідний калаба́ню калаба́ні
орудний калаба́нею калаба́нями
місцевий на/у калаба́ні на/у калаба́нях
кличний калаба́не* калаба́ні*

Словник синонімів

КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯрозм.,КАЛАБА́ТИНАдіал.,БАКА́Йдіал.,КОВТЬО́БАдіал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п’ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер); А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Словник Б. Грінченка).