кайфувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | кайфува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кайфу́ймо | |
| 2 особа | кайфу́й | кайфу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кайфува́тиму | кайфува́тимемо, кайфува́тимем |
| 2 особа | кайфува́тимеш | кайфува́тимете |
| 3 особа | кайфува́тиме | кайфува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кайфу́ю | кайфу́ємо, кайфу́єм |
| 2 особа | кайфу́єш | кайфу́єте |
| 3 особа | кайфу́є | кайфу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кайфу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кайфува́в | кайфува́ли |
| жін. р. | кайфува́ла | |
| сер. р. | кайфува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кайфува́вши | ||