-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кайда́нник кайда́нники
родовий кайда́нника кайда́нників
давальний кайда́нникові, кайда́ннику кайда́нникам
знахідний кайда́нника кайда́нників
орудний кайда́нником кайда́нниками
місцевий на/у кайда́нникові, кайда́ннику на/у кайда́нниках
кличний кайда́ннику кайда́нники

Словник синонімів

В’Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув’язненні), УВ’Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИКрозм.,КРИМІНА́ЛЬНИКзаст.,ОСТРО́ЖНИКзаст., НЕВО́ЛЬНИКзаст.Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в’язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув’язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: - ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець - усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). - Пор. кайда́нник.
КАЙДА́ННИК (арештант, в’язень, каторжник, закований у кайдани); КОЛО́ДНИК (забитий у колодки). Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (П. Грабовський); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями лагодила дорогу (З. Тулуб). - Пор. в’я́зень.