-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | кайда́нник | кайда́нники |
| родовий | кайда́нника | кайда́нників |
| давальний | кайда́нникові, кайда́ннику | кайда́нникам |
| знахідний | кайда́нника | кайда́нників |
| орудний | кайда́нником | кайда́нниками |
| місцевий | на/у кайда́нникові, кайда́ннику | на/у кайда́нниках |
| кличний | кайда́ннику | кайда́нники |
Словник синонімів
В’Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув’язненні), УВ’Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в’язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув’язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: - ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець - усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). - Пор. кайда́нник.
КАЙДА́ННИК (арештант, в’язень, каторжник, закований у кайдани); КОЛО́ДНИК (забитий у колодки). Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (П. Грабовський); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями лагодила дорогу (З. Тулуб). - Пор. в’я́зень.