-1-
множинний іменник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   кайда́ни
родовий   кайда́нів
давальний   кайда́нам
знахідний   кайда́ни
орудний   кайда́нами
місцевий   на/у кайда́нах
кличний   кайда́ни

Словник синонімів

КАЙДА́НИ (з’єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в’язня, каторжника), КАЙДА́ННЯрідше,ЛАНЦЮГИ́[ЛАНЦЮ́Грідше], ЛА́НЦІ[ЛА́НЕЦЬ]діал.,ЛАНЦдіал.,ОКО́ВИ, ПУ́ТА[ПУ́ТО]із сл. залізний, ЗАКО́ВИ[ЗАКО́ВА]заст.,ЗАЛІ́ЗА[ЗАЛІ́ЗО]заст., ЗАЛІ́ЗЗЯзаст., РЕ́ТЯЗІ[РЕ́ТЯЗЬ]заст.,У́ЗИзаст.;НАРУ́ЧНИКИ, КАЙДА́НКИдіал. (металеві кільця, що їх надівають на руки заарештованим). То не вмерлі, не убиті, Не суда просити! Ні, то люди, живі люди, В кайдани забиті. Із нор золото виносять, Щоб пельку залити Неситому! (Т. Шевченко); Хоч руки гризло нам кайдання, Але душа не знемогла (Д. Павличко); [Орися:] Геть зараз ланцюги! [Яків (Вартоломеєві):] Ти чуєш, катюго? Панночка, природжена твоя господиня, приказують заліза знять (М. Кропивницький); - Бережися жандармів, хлопче. Чуєш? Бо як скують тобі руки ланцями, тоді ти, мудрагелю, перестанеш лопотіти про цісарські гостинці [шляхи] (Д. Бедзик); І я, прикований ланцом залізним, стою Під височенною гранітною скалою (І. Франко); Мотря посміхається. Робить рух, ніби сама кладе руки в окови (Ірина Вільде); Закували коваля Єгора жандарми у залізні пута (І. Цюпа); Уже ведуть Якименка у залізнім путі (пісня); А Олексі не вийти. Він лежить у вагоні в закові, Руки й ноги в кайданах (Л. Забашта); Одним залізом за поперек його взято і до стіни ланцюгом приковано, а другі кайдани на ногах замкнуті (П. Куліш); А їм, дурням, мов по сьому й буть. І байдуже, - лиш князя Вихваляють і поклони б’ють, Аж дреньчить їх заліззя (І. Франко); На ретязі по одному У підземеллі отому Прикуті близько ми були (П. Грабовський); І за що його, святого, мордували, Во узи кували; І главу його честную Терном увінчали? (Т. Шевченко); Мабуть, немає на світі огиднішої і неприроднішої речі, аніж наручники. Вони символ неволі, насильства, тортур (В. Собко); Один з поліцаїв досить вправно накинув Яремі на руки маленькі кайданки, клацнув замком (П. Загребельний).
КАЙДА́НИ (те, що сковує волю, зв’язує, гнітить когось, щось, заважає їхньому розвиткові), ЛАНЦЮГИ́, ОКО́ВИ, ПУ́ТА[ПУ́ТО], ЗАКО́ВИ[ЗАКО́ВА]заст., ЗАЛІ́ЗАзаст.Не поет, хто забуває про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! (Леся Українка); Час не стояв. Промайнула воля, поламала ланцюги віковічні (Панас Мирний); Страшне повстане скрізь землі рушення, І з громом упадуть міцні будови. Великий буде жах, велике й визволення! Тоді спадуть всесвітнії окови (Леся Українка); Душа бажає скинуть пута, Що в їх здавен вона закута (М. Вороний); Закови збив з гулких сердець народу (В. Бичко); Заліза вічні наді мною (П. Грабовський).

Словник фразеологізмів

заби́ти в кайда́ни (в коло́дку) кого і без додатка, заст. Позбавити кого-небудь волі, наклавши кайдани (колодку). Поляки впіймали й молодого Кизима і забили в кайдани. Але козацька справа ще не загинула (І. Нечуй-Левицький); Він, Чорний, не мав наміру поступатися. Та й вої його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити (Д. Міщенко).

поволокти́ кайда́ни, заст. Піти на каторгу. Його не довго мордували В тюрмі, в суді, а в добрий час .. Переголили про запас; .. І поволік Петрусь кайдани Аж у Сибір (Т. Шевченко).

рва́ти (розрива́ти) / порва́ти кайда́ни (пу́та, ланцюги́). 1. Визволятися від гніту. Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра); Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський); Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Т. Шевченко); Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров); [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка).

2. чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т. ін. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина); “А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу.— Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись” (О. Гончар).

рва́ти (розрива́ти) / порва́ти кайда́ни (пу́та, ланцюги́). 1. Визволятися від гніту. Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра); Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський); Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Т. Шевченко); Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров); [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка).

2. чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т. ін. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина); “А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу.— Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись” (О. Гончар).

розбива́ти / розби́ти кайда́ни (пу́та). Звільнятися від насильства, рабства; ставати вільним. Не насмілюються [люди] звести очі на Хо, глянути страхові в вічі… Хо знає, що тільки одиниці зважуються на це, а зважившись, знаходять силу розбити кайдани (М. Коцюбинський); Там, де змагається Захід, Там, де прояснює Схід,— Треба, товаришу, брате, Пута порвати, розбить! (П. Усенко).

розбива́ти / розби́ти кайда́ни (пу́та). Звільнятися від насильства, рабства; ставати вільним. Не насмілюються [люди] звести очі на Хо, глянути страхові в вічі… Хо знає, що тільки одиниці зважуються на це, а зважившись, знаходять силу розбити кайдани (М. Коцюбинський); Там, де змагається Захід, Там, де прояснює Схід,— Треба, товаришу, брате, Пута порвати, розбить! (П. Усенко).

рва́ти (розрива́ти) / порва́ти кайда́ни (пу́та, ланцюги́). 1. Визволятися від гніту. Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра); Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський); Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Т. Шевченко); Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров); [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка).

2. чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т. ін. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина); “А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу.— Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись” (О. Гончар).