ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл., ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл., ЧОРТЯ́ЧИЙлайл., ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). Вжитті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим - ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); - Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком - і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); [Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався [Роман Кирилович], що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив [дід] статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); [Мати:] Політниця з тебе абияка, тащити сіна - голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур’яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); - Таке-сяке [ліжко] зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь - усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів’я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); [Професор:] Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів’я); - Чи скоро ж той чортів перевіз? - гукнула вона (Ю. Смолич); - А ти чого посміхаєшся? - Такий бісів характер маю (М. Стельмах); [Никодим (несамовито):] Не говори чортячим язиком до мене!Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); [Омелько:] Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", - мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, - Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). - Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.

ЯКИ́ЙСЬзайм. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Йрозм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначений). Якийсь чоловік віз снопи з поля (І. Нечуй-Левицький); Коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь, поклавши початок династії (О. Гончар); Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (М. Коцюбинський); Їхала.. одна скупа пані й везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок); Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини (М. Рильський); В її клункові були коралі та деяка одежина (М. Коцюбинський); Полк мав просуватися вперед загонами і.., можливо, діяти певний час децентралізовано (О. Гончар); - Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (І. Нечуй-Левицький).