казанський 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний каза́нський каза́нська каза́нське каза́нські
родовий каза́нського каза́нської каза́нського каза́нських
давальний каза́нському каза́нській каза́нському каза́нським
знахідний каза́нський, каза́нського каза́нську каза́нське каза́нські, каза́нських
орудний каза́нським каза́нською каза́нським каза́нськими
місцевий на/у каза́нському, каза́нськім на/у каза́нській на/у каза́нському, каза́нськім на/у каза́нських

Словник фразеологізмів

каза́нська сирота́, зневажл. Той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (О. Гончар); [Галя:] Бач, якою казанською сиротою прикинулася! Думаєш, так тобі й повірили? [Олена:] І справді. Клавдіє Іванівно, такою ласкавою овечкою ми вас ніколи не бачили (Т. Фесененко).