казан 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Каза́н  
родовий Каза́на  
давальний Каза́ну, Каза́нові  
знахідний Каза́н  
орудний Каза́ном  
місцевий на/у Каза́ні, по Каза́ну  
кличний Каза́не*  
відмінок однина множина
називний каза́н казани́
родовий казана́ казані́в
давальний казану́, казано́ві казана́м
знахідний каза́н казани́
орудний казано́м казана́ми
місцевий на/у казані́ на/у казана́х
кличний каза́не* казани́*

Словник синонімів

ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬдіал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро);БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛОрозм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів’я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник - горщик, у якому варять страви для сім’ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). - Пор. 1. ка́зан.
КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип’ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́Кдіал.;ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИКзаст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬзаст. (мідний). П’ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І. Котляревський); На повітрі готовилися смажені пироги, котли каші, борщу (Г. Хоткевич); В залізняку вже кипіла вода (І. Чендей); Зварить Федора відерний чавун борщу - за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник); Вона кришить буряки в баняк, заливає водою і ставить у піч (Є. Гуцало); Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками (Л. Боровиковський).
ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Трідше,КЛІ́ЩІрозм.,КАЗА́Нрозм.Вона, літня вже, немічна жінка, десятки разів переправляла через Дніпро рідних партизанів, рятувала від переслідувань військовополонених, що опинились в оточенні (О. Довженко); В роки блокади годинник став своєрідним символом стійкості ленінградців. Це був єдиний міський годинник, який ішов всі 900 днів облоги (з газети); [Спартак:] Ти затримаєш противника, аж доки Піхота не проб’єтьсякрізь кільце (Л. Дмитерко); Помітивши рух чорноморців, турки почали перекочуватись на фланги, яким загрожував обхват (С. Добровольський); Потрапити в кліщі ворога; - Наші біля Корсуня та й тут поблизу німцям казана влаштували (В. Козаченко).
-2-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Каза́н  
родовий Каза́на  
давальний Каза́ну, Каза́нові  
знахідний Каза́н  
орудний Каза́ном  
місцевий на/у Каза́ні, по Каза́ну  
кличний Каза́не*  
відмінок однина множина
називний каза́н казани́
родовий казана́ казані́в
давальний казану́, казано́ві казана́м
знахідний каза́н казани́
орудний казано́м казана́ми
місцевий на/у казані́ на/у казана́х
кличний каза́не* казани́*

Словник синонімів

ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬдіал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро);БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛОрозм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів’я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник - горщик, у якому варять страви для сім’ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). - Пор. 1. ка́зан.
КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип’ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́Кдіал.;ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИКзаст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬзаст. (мідний). П’ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І. Котляревський); На повітрі готовилися смажені пироги, котли каші, борщу (Г. Хоткевич); В залізняку вже кипіла вода (І. Чендей); Зварить Федора відерний чавун борщу - за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник); Вона кришить буряки в баняк, заливає водою і ставить у піч (Є. Гуцало); Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками (Л. Боровиковський).
ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Трідше,КЛІ́ЩІрозм.,КАЗА́Нрозм.Вона, літня вже, немічна жінка, десятки разів переправляла через Дніпро рідних партизанів, рятувала від переслідувань військовополонених, що опинились в оточенні (О. Довженко); В роки блокади годинник став своєрідним символом стійкості ленінградців. Це був єдиний міський годинник, який ішов всі 900 днів облоги (з газети); [Спартак:] Ти затримаєш противника, аж доки Піхота не проб’єтьсякрізь кільце (Л. Дмитерко); Помітивши рух чорноморців, турки почали перекочуватись на фланги, яким загрожував обхват (С. Добровольський); Потрапити в кліщі ворога; - Наші біля Корсуня та й тут поблизу німцям казана влаштували (В. Козаченко).