-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | кажа́н | кажани́ |
| родовий | кажана́ | кажані́в |
| давальний | кажано́ві, кажану́ | кажана́м |
| знахідний | кажана́ | кажани́, кажані́в |
| орудний | кажано́м | кажана́ми |
| місцевий | на/у кажано́ві, кажані́ | на/у кажана́х |
| кличний | кажа́не | кажани́ |
Словник синонімів
КАЖА́Н (нічний ссавець з широкими крилами, утвореними перетинками між пальцями ніг), ЛЕТЮ́ЧА МИ́ША, ВЕРТУНЕ́ЦЬ діал., ЛИ́ЛИК діал. Невидимі кажани шурхали над головою (М. Олійник); Вони ступили під низьке склепіння, й раптом із вогкого півмороку вихопилась стрімка летюча миша (Є. Гуцало); Одні тільки вертунці часом літали перед його очима (Панас Мирний); Довкола хат в повітрі чорні лилики гуляють (І. Франко).