кабанкуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кабанкува́тий кабанкува́та кабанкува́те кабанкува́ті
родовий кабанкува́того кабанкува́тої кабанкува́того кабанкува́тих
давальний кабанкува́тому кабанкува́тій кабанкува́тому кабанкува́тим
знахідний кабанкува́тий, кабанкува́того кабанкува́ту кабанкува́те кабанкува́ті, кабанкува́тих
орудний кабанкува́тим кабанкува́тою кабанкува́тим кабанкува́тими
місцевий на/у кабанкува́тому, кабанкува́тім на/у кабанкува́тій на/у кабанкува́тому, кабанкува́тім на/у кабанкува́тих