-1-
іменник чоловічого роду, істота
[зневажл., лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний йо́лоп йо́лопи
родовий йо́лопа йо́лопів
давальний йо́лопові, йо́лопу йо́лопам
знахідний йо́лопа йо́лопів
орудний йо́лопом йо́лопами
місцевий на/у йо́лопові, йо́лопі на/у йо́лопах
кличний йо́лопе йо́лопи

Словник синонімів

ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯрозм.,ТУПА́Крозм.,НЕДОТЕ́ПАрозм.,НЕТЯ́МАрозм.,НЕДО́У́МОКрозм.,НЕДО́У́Мрозм.рідше,ДУРИ́ЛОрозм.,ДУ́РНИКрозм.,ДУРНИ́ЛОрозм.,ТУМА́Нрозм.,КЕПрозм.,ТОВКА́Чрозм.,ПРОСТОРІ́КАрозм.,ЙО́ЛОПлайл.,БЕ́ВЗЕНЬлайл.,БЕВЗЬлайл.,ІДІО́Тлайл.,КРЕТИ́Нлайл.,БО́ВДУРлайл.,БЛА́ЗЕНЬлайл.,БЛАЗНЮ́Клайл.,БОВВА́Нлайл.,ДО́ВБНЯлайл.,ДОВБЕ́ШКАлайл.,ДОВБЕ́ХАлайл.,НА́ДОЛО́БЕНЬлайл.,ДУНДУ́Клайл.,БАРА́Нлайл.,ОСЕ́Ллайл.,ШЕЛЕ́ПАлайл.,ГЕВА́Лдіал.,ДУРАНДА́Сдіал.,ДУРБА́Ндіал.,ДУРБА́Сдіал.,ДУРБИ́ЛОдіал.,ШТУРПА́Кдіал.,ЛЕГЕЙДА́діал. - Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот (Ірина Вільде); Невже він такий недотепа, тупиця, щоб вистоювати годинами в той час, коли інші працюють (І. Цюпа). - Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб); Нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький); - У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура); Мудрому наш вік ціни не знає, А всі плоди його недоум пожинає (В. Мисик); - І що ти в голову собі забрав, куди ти мостишся, куди ти лізеш, дурило! (С. Васильченко); Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); - Облиш, бо кину! - аж задрижав Михайлик. - Дурнило! - стиха простогнала Рокса (О. Ільченко); "Певно, інші розумніші від мене. Їм вистачить раз прочитати та й уміють. А я йолоп і туман" (Лесь Мартович); Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів’я); - Та й дурень ти який, як бачу! - На те мені він відказав, - як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар (Панас Мирний); - Сова має нам царювати? .. Оте головате опудало, ота криводзьоба просторіка (І. Франко); - Бевзні! нікчемники!.. Пеньки головаті! -закричить на остатку Мирон (Панас Мирний); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним..- Він був мов кремінь - І перемагав (М. Рильський); Трударів, які насмілювалися критикувати начальство, Андрощук вважав бовдурами (М. Рудь); [Явдоха:] Геть, .. блазнюки, знов чортяка вас понаносила! .. (М. Кропивницький); - З університету вигнали, так він тепер хлопців туманить. - Мовчи, довбня (Григорій Тютюнник); - Ти б тільки подумала собі, порожня довбешко (В. Козаченко); - Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить ... (Я. Кочура); На просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук (І. Котляревський); [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка); Осел ти і більше нічого. Дурень останній (М. Коцюбинський); [Омелько:] Та тут ще лист від панича. [Мартин:] Чого ж ти мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий); - Ану, гевали, з дороги. Тільки й знаєте зуби скалити та прізвиська давати (Ю. Збанацький); Старий дурандас і собі ув’язався за молодими та одчайдушними (Ю. Смолич); [Мефістофель:] Це що за збан? [Мавпій:] Який ти дурбан! Та це ж казан (переклад М. Лукаша); [Генерал:] Дурбас! Двох слів затямити не можеш! (Я. Мамонтов); Ананію на мить навіть шкода зробилося цього старого дурбила (Ю. Яновський); - Хомутовников - страхіття якесь! Просто опудало, штурпак, і більше нічого! (Олена Пчілка); - Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легейда, як ти, може потішитися несподіванкою (І. Франко). - Пор. 2. божеві́льний, 3. божеві́льний.