СТОГНА́ТИ (видавати протяжні жалібні звуки від болю, туги, напруження і т. ін.), О́ХКАТИрозм.,О́ХАТИрозм.,О́ЙКАТИрозм.,ОЙО́ЙКАТИрозм., ЙО́ЙКАТИрозм., ЙО́ЙКАТИСЯдіал.;ЗО́ЙКАТИ (видавати зойки від болю, горя тощо), КРЕКТА́ТИ (звичайно від напруження). Слаба жалібно стогнала день і ніч (М. Коцюбинський); Федір слухав активно, то протестуючи проти несправедливості, то співчуваючи, то просто охкаючи (Ю. Збанацький); Причалапали старі баби, охаючи (Марко Вовчок); Одного разу моїй сестрі рознесло коліно, вона стогнала й ойкала (І. Сенченко); Грицуня розболіло вухо; він не витримав: став ізразу йойкати, а далі гірко розплакався (Лесь Мартович); Баба.. рівночасно билася в груди й йойкалася та нарікала сама на себе (Марко Черемшина); Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (П. Козланюк); Хворі прокидалися, котрі могли, підводились, інші кректали й важко поверталися в ліжках (А. Головко).