йменуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | йменува́тися, йменува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ймену́ймося, ймену́ймось | |
| 2 особа | ймену́йся, ймену́йсь | ймену́йтеся, ймену́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | йменува́тимуся, йменува́тимусь | йменува́тимемося, йменува́тимемось, йменува́тимемся |
| 2 особа | йменува́тимешся | йменува́тиметеся, йменува́тиметесь |
| 3 особа | йменува́тиметься | йменува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ймену́юся, ймену́юсь | ймену́ємося, ймену́ємось, ймену́ємся |
| 2 особа | ймену́єшся | ймену́єтеся, ймену́єтесь |
| 3 особа | ймену́ється | ймену́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ймену́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | йменува́вся, йменува́всь | йменува́лися, йменува́лись |
| жін. р. | йменува́лася, йменува́лась | |
| сер. р. | йменува́лося, йменува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| йменува́вшись | ||