-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив з’ї́житися, з’ї́житись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   з’ї́жмося, з’ї́жмось
2 особа з’ї́жся з’ї́жтеся, з’ї́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа з’ї́жуся, з’ї́жусь з’ї́жимося, з’ї́жимось, з’ї́жимся
2 особа з’ї́жишся з’ї́житеся, з’ї́житесь
3 особа з’ї́житься з’ї́жаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. з’ї́жився, з’ї́живсь з’ї́жилися, з’ї́жились
жін.р. з’ї́жилася, з’ї́жилась
сер.р. з’ї́жилося, з’ї́жилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
з’ї́жившись

Словник синонімів

ЩУ́ЛИТИСЯ (стискатися, намагатися стати меншим від холоду, болю, страху тощо), ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ, КУ́ЛИТИСЯ, СКУ́ЛЮВАТИСЯ, ЖА́ТИСЯ, Ї́ЖИТИСЯ, СУТУ́ЛИТИСЯ, СКО́РЧУВАТИСЯ (згинаючись, горблячись). - Док.: зіщу́литися, пощу́литися, ску́литися, зжа́тися, з’ї́житися, пої́житися, зсуту́литися, ско́рчитися. Тимко щулився від вранішньої прохолоди (Григорій Тютюнник); Огей зіщулюється, немовби йому раптом стає зимно (О. Досвітній); Карпо стояв біля Оленки й розповідав про вовків.. Оленка слухала й кулилася од ляку (Є. Гуцало); Батько скулився від морозу (І. Франко); Жметься, гнеться, як кургузий дідько (М. Номис); У цеху було холодно, і Семен увесь час їжився (В. Собко); Цього похмурого дня вони теж сутулилися од холоду (М. Трублаїні); Очі його ненароком впали на вікно, і він скорчився од болю (М. Коцюбинський). - Пор. 1. зігну́тися.