зїдливий 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний з’їдли́вий з’їдли́ва з’їдли́ве з’їдли́ві
родовий з’їдли́вого з’їдли́вої з’їдли́вого з’їдли́вих
давальний з’їдли́вому з’їдли́вій з’їдли́вому з’їдли́вим
знахідний з’їдли́вий, з’їдли́вого з’їдли́ву з’їдли́ве з’їдли́ві, з’їдли́вих
орудний з’їдли́вим з’їдли́вою з’їдли́вим з’їдли́вими
місцевий на/у з’їдли́вому, з’їдли́вім на/у з’їдли́вій на/у з’їдли́вому, з’їдли́вім на/у з’їдли́вих

Словник синонімів

В’Ї́ДЛИВИЙ[УЇ́ДЛИВИЙ] (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ[ВЩИ́ПЛИВИЙ], КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З’Ї́ДЛИВИЙдіал.- Товариші в нас його любили за веселу вдачу, хоч він і причепливий, та аж в’їдливий з своїми жартами (І. Нечуй-Левицький); Явдоха Купер’яниха в сварці не так груба, як ущиплива, і через те її всі бояться (Леся Українка); Колючий, гострий, наче піка, Весь наїжачився дід Клим: - Таке верзе, таке базіка, Та з ким ти діло маєш, з ким? (С. Воскрекасенко); Не було більш лихої дівчини на все село, ніж Текля. Гостра, дошкульна, нікому не змовчить, не стерпить (К. Гордієнко); Мама його була страшно вередлива, злостива, з’їдлива (М. Коцюбинський).